Третій рік йде страшна, виснажлива війна. Цвинтарі рясніють прапорами, що стоять на могилах наших героїв. Минуло два роки, коли ми всі оціпеніли, почувши, що обірвалось життя одразу дев’яти захисників України, спеціального підрозділу особливого призначення «КОРД» і серед них наш земляк – Турляк Артур Володимирович.
Артур народився 1 січня 1993 року в нашому місті. Навчався в 4-ій школі, потім в нашому училищі. Далі – служба в армії. 3 роки служив у пожежно-рятувальній частині – пожежником-рятувальником. Переїхавши до Вінниці, вступив в національну поліцію на посаду поліцейського, після чого був зарахований до спеціального підрозділу особливого призначення «КОРД».
Коли розпочалась війна, старший лейтенант поліції – Артур Турляк, інструктор 4-го взводу, 1-ої роти пішов на передову.
22 травня 2022 року в Запорізькій області потрапив під ворожий авіа удар та отримав поранення не сумісне з життям. Клята війна вирвала з життя чоловіка – воїна. А разом і серце з грудей рідних; роки ідуть та біль не згасає.
Сьогодні на алеї слави міського кладовища відбулося вшанування пам'яті нашого Героя. До процесії долучилися митрофорний протоієрей Василь Влізло, який провів молитовну панахиду за загиблим, родина та друзі, колеги Артура та працівники поліції на чолі з майором поліції, начальником Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Валерієм Романюком.
За участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, родині загиблого героя було вручено відзнаку Президента України «За оборону України» (посмертно).
Ми дякуємо нашому Захиснику за його жертву, батькам за мужнього сина. Низький уклін родині. Герої не вмирають.
Вічна пам'ять! Слава Герою!
