Знову чорний весняний день у нашій громаді. День коли ми прощалися з молодим Захисником Корнійчуком Максимом Миколайовичем
Максим народився 24 червня 1990 року в нашому місті, навчався в 3 – й школі. В 9 років втратив батька. Мама виховувала Максима та його старшого брата сама. По закінченню школи - Вінницький транспортний коледж. Далі строкова служба у військах МВС. Після армії захотів навчатися далі і вступив в Полтавський коледж нафти та газу, працював в газовій компанії. Повернувся жити в Козятин та працював в Києві.
З 4 травня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України та проходив службу інспектором прикордонної служби 2 – ї категорії – кулеметником третьої прикордонної застави 2 – го відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування 105 – го прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. Ніс службу на Чернігівщині а пізніше на Донеччині.
12 травня 2024 року в районі населеного пункту Первомайське, Покровського району, Донецької області, отримав поранення несумісне з життям.
Друзі та рідні згадують його як завжди усміхненого, справедливого, життєрадісного та закоханого у життя молодого чоловіка. Він багато мріяв і працював, був активним і енергійним. Він назавжди залишиться таким у нашій пам’яті.
Похований Максим на міському кладовищі на "Алеї Слави".
Всі наші наступні покоління будуть дякувати — героям за те, що вони бережуть нині Україну в серці й стоять за неї до останнього. Вони наші янголи – охоронці. І ті що на фронті, і ті, що на небесах.
Вічна пам'ять і слава Воїну! Низький уклін мамі за виховання мужнього та сміливого сина!
