Терновий вінець несе Україна. Серце кровоточить, душа рветься на шматочки. Ми живемо в стані невимовного болю. Щодня втрачаємо найкращих...
Сьогодні наша громада прощалася з Каленським Андрієм Анатолійовичем.
Андрій Анатолійович народився 7 грудня 1971 року в Козятині. Навчався в 9 школі. Закінчивши наше училище пішов працювати на залізницю. Далі робота в різних приватних фірмах. Його не потрібно було просити про допомогу він сам її пропонував.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Андрій Анатолійович почав займатися волонтерством.
28 грудня 2022 року був призваний до Лав Збройних Сил України. Проходив навчання у Німеччині після чого був направлений на Запорізький напрямок. Він був дуже дипломатичний та вмів домовлятися, вирішувати всі справи, за це його побратими називали «Шаман».
А 27 липня 2023 року стрілець – санітар 1 - го механізованого відділення 1 – го механізованого взводу 1 – механізованої роти, 2 — го механізованого батальйону, військової частини А 4712, під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області - загинув. Як же довго він їхав додому!
У Андрія Анатолійовича залишились донька, син, сестра і брат.
Похований Захисник на міському кладовищі на Алеї Слави.
Вічна пам'ять та слава кожному, хто поліг за нашу волю та життя!
Слава Героям!
