Щодня стає дедалі більше тих, кого ми згадуємо у хвилині мовчання . Щодня звук метроному обвиває душу тих, кому тепер є кого згадати.
Сьогодні наша громада прощалася ще з одним українським Воїном Венгером Олександром Миколайовичем.
Венгер Олександр народився 2 квітня 1984 року в селі Зозулинці, навчався в 4 школі. В 2005 році здобув освіту Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту, проходив строкову службу в Національній Гвардії України.
Працював в ПАТ Укртелеком електромонтером, пізніше електромеханіком.
7 лютого 2023 року Олександр був призваний до лав збройних сил України. Пройшов навчання на півдні нашої держави, після чого військову службу ніс у Донецькій області.
Старший солдат Венгер Олександр Миколайович ,Стрілець – помічник 2-го відділення 2-го механізованого взводу 9-ої механізованої роти, 3-го механізованого батальйону військової частини А 4689, у місці тимчасової дислокації підрозділу у населеному пункті Дробишево, Донецької області 20 січня 2024 року – помер.
Олександр умів все і не цурався ніякої роботи, мав золоті руки, був надійним та добрим. Такі люди не йдуть безслідно. Вони залишаються в наших серцях, а імена їхні - вписані в історії новітньої України.
Щиро співчуваємо родині та близьким та назавжди пам’ятатимемо Героя, який боровся за наше вільне та світле майбутнє.
Похований Олександр на міському кладовищі на Алеї Слави.
Вічна памʼять та слава Захиснику!
