У горя немає ліку, немає берегів. Сьогодні Янголом злетів у вись доблесний Воїн Гончарук Дмитро Андрійович
Дмитро народився 29 листопада 1999 року в нашому місті. Закінчив 1 – у школу та вступив в наше училище, де здобув професію помічник машиніста. Працював слюсарем по ремонту локомотивів в Локомотивне депо.
7 липня 2020 року був призваний на строкову службу в військову частину 3035 Національної Гвардії України та проходив службу в Слов’янську. Там і отримав статус – учасника бойових дій. В грудні 2021 року повернувся додому та пішов на роботу Локомотивне депо.
Після повномасштабного вторгнення, 10 травня 2023 року був призваний знову на військову службу. Проходив навчання в Миколаївській 35 – й бригаді морської піхоти військової частини А – 2407. З 25 липня був переведений до 18 - го окремого батальйону морської піхоти, військової частини А – 4210.
Справжній патріот, відважний та щирий. В першу чергу, Дмитро виконував найважчі завдання і лише потім все інше. До останнього підтримував зв’язки з побратимами з під Слов'янську. Для них він був надійним, впевненим та відвертим – справжній товариш та друг.
А 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Урожайне, Донецької області - загинув.
У Дмитра залишився молодший брат – Анатолій, бабусі, дідусі, мама та батько Анатолій Григорович, який з серпня 2022 року захищає нас з вами на Бахмутському напрямку, після поранення, яке там отримав, знову повернувся на фронт. Відпустили його на декілька днів – попрощатися з сином.
Дмитро мав багато друзів, які будуть згадувати його порядним, цілеспрямованим, добрим та щирим молодим чоловіком. Ніколи не міг відмовити у допомозі, всім кому потрібно було, завжди підставляв своє надійне плече.
Захисник України - Гончарук Дмитро Андрійович похований на міському цвинтарі на Алеї Слави.
Вічна та світла пам’ять Герою! Ми ніколи не забудемо його подвиг та жертву! Герої не вмирають!
