Сьогодні, 11 січня, у Козятині провели в останню путь захисника України Сергія Білецького, який загинув на війні через два місяці після свого дня народження, тож тепер йому назавжди 28.
Віддати останню шану Герою сьогодні зібралися на площі Героїв Майдану у Козятині його рідні та друзі, колеги по роботі та побратими по військовій службі, представники влади та усі небайдужі козятинці. А погода разом із людьми не витримувала: лютувала морозом від несправедливості смерті молодого Героя.
Сергій народився 5 листопада 1994 року в нашому місті. Навчався в 1-й школі. Закінчив музичну школу по класу гітара. Захоплювався баскетболом та з командою брав участь у багаточисельних змаганнях. Закінчив курси англійської мови, тому що мріяв стати перекладачем.
У 2011 році, закінчивши школу, вступив до Київського національного транспортного університету, де здобув вищу освіту та отримав спеціальність «перекладач англійської та німецької мови». По закінченні університету у 2016 році проходив строкову службу в зенітно-ракетних військах. Після служби жив та працював у Києві.
З перших днів повномасштабного вторгнення був призваний до лав Збройних сил України та тримав оборону в Миколаївській області у напрямку Херсона, де став командиром зенітно-ракетного відділення військової частини А-3425. Після звільнення Херсона був направлений в сторону Бахмута.
2 січня 2023 року під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації у місті Соледар Бахмутського району Донецької області при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії, в результаті ворожого обстрілу отримав поранення, не сумісні з життям. Сергія запам’ятають порядним, чесним, щирим та люблячим, людиною слова, відвертим та надійним товаришем.
Його коротка, на жаль, життєва дорога заслуговує якнайбільшої шани і поваги. Важко підібрати правильні слова. В цю гірку мить всією громадою поділяємо горе з сім’єю загиблого та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Поховали Білецького Сергія Анатолійовича на кладовищі у селі Козятині на Алеї Слави. У мить прощання на цвинтарі звучав Державний Гімн України та постріли пам’яті. Сліз не стримував ніхто, бо в цій біді немає байдужих.
Ми точно знаємо, що за загибель Сергія Білецького, за обірвані життя інших захисників України, за вбивство нічим не повинних тисяч мирних жителів України, в тім числі і дітей, рашистська федерація заплатить сторицею. А Перемога, яку щодня окроплюють своєю кров’ю найкращі з кращих наших співвітчизників, обов’язково буде за нами.
Слава Україні!
