Війна – це пекло! Ми боремося, щоб не опинитися у рабстві чужої держави. Український народ робить усе можливе, щоб викинути рашистів з нашої землі. Саме на сході та півдні нашої країни ми бачимо міць, мужність та силу наших воїнів. Проте ракетні й артилерійські обстріли зі сторони ворога продовжуються щодня. Ми несемо втрати.
Можна відбудувати міста, зорати поле, відродити економіку, але примусити битися серце тих, хто загинув, неможливо. Залікувати зранену душу, не залишивши рубців, неможливо. Йдуть у засвіти молоді життя. Вони стали нашою історією, героїчною пам’яттю і вічним болем. Гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся нашої громади.
Сьогодні на площі Героїв Майдану у середмісті Козятина громада попрощалася із загиблими Героями-захисниками Артемом Москалем та Олександром Завідіним. Чоловіки були родичами та дуже близькими один одному, однією родиною.
Завідін Олександр Володимирович народився 22 січня 1984 року. У сім’ї був зігрітий любов’ю батьків, турботливих бабусі та дідуся, він ріс доброю, веселою дитиною. У 1991 році пішов до загальноосвітньої школи №4. Однокласники пам’ятають його як чесного, порядного друга, який завжди допоможе і не підведе. Після закінчення 9 класу Олександр розпочав навчання в Козятинському міжрегіональному училищі залізничного транспорту, згодом деякий час працював на залізниці. Одружений, має двох синів Віталія і Олександра. Олександр був прекрасним турботливим батьком, чоловіком, гарним люблячим сином, братом. Дуже любив життя, був затятим рибалкою, завжди привітним добрим до людей.
26 лютого 2022 року був призваний до військової частини А3425, де проходив службу солдатом мінометного зводу.
15 жовтня 2022 року поблизу с.Новогреднєве Бориславського р-ну, Херсонської обл. при виконанні бойового завдання забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони України відсічі та стримування збройної агресії в результаті ворожого танкового обстрілу отримав поранення несумісне з життям.
Москаль Артем Олександрович народився 17 жовтня 2002 року в с.Іванківці. Навчався у місцевій школі, де і закінчив навчання 2017 року. Був чуйною людиною і завжди приходив на допомогу друзям. Після закінчення школи вступив до Козятинського училища, де здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів» у 2020 році.
У грудні 2020 року призваний на строкову службу до Національної Гвардії України. Під час проходження військової служби підписав контракт.
15 жовтня 2022 року, вірний військовій присязі, стрілець 1 відділення 2 патрульного взводу 1 патрульної роти патрульного батальйону військової частини 3035, в бою за нашу батьківщину, поблизу н.п. Терни Донецької області, отримав поранення, несумісне із життям.
За загиблими відслужили поминальну панахиду священики ПЦУ та УГКЦ.
Завідіна Олександра Володимировича буде поховано на міському цвинтарі на алеї Слави. Москаля Артема Олександровича – у с.Іванківці на алеї Слави.
Великий народ чинить потужний опір, героїчно боронить свою землю. У цій боротьбі ми втрачаємо своїх синів.
Роки минуть та сльози вже не стерти. Герої не вмирають! Вони залишають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах.
