Цікавинки.
З нагоди148-ї річниці Коятина
Відомий український архітектор Олександр Васильвоич Кобєлеєв (15.07.1860-30.09.1942) причетний до будівництва вокзалу та водонапірної вежі на ст. Козятин . Цьогоріч минає 80 років з дня смерті українського архітектора.
Народився у Царському Селі. Закінив Санкт –Петербургзький інститут цивільної інженерії (1887). Відтоді працював у Києві в Управлінні Південно-Західної залізниці: від 1896 – завідувач архітектурного відділу технічного відділення шляхової служби. Протягом 1890-х рр. звів низку споруд Залізничної колонії у Києві, здійснював розширення залізничної станції Київ і Козятин, спорудження нової Уманської гілки,у 1888–90-х керував будівництвом вокзалу в Козятині (проєкт В. Куликовського). Від 1899 – у Київському політехнічному інстимтуті: від 1912 – професор. Водночас від 1901 р. – завідувач школи десятників у будівельній і шляховій справі, був її почесним опікуном; від 1912 – декан інженерно-будівельного відділу Київських політехнічних курсів. Фахівець своєї справи напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні історичні стилі, зокрема використовував форми італійського ренесансу, неокласицизму. У 1898 виборов 2-е місце на закритому конкурсі проєктів комплексу Київського політехнічного інституту, а 1900р. замінив переможця конкурсу І. Кітнера в керуванні його будівництвом. У 28 років він , як талановитий інженер транспортної мережі керував невиданим на той час будівництвом, що проходило з 1888 по 1889 роки на заболоченій місцевості станції Козятин. Робота була важка, відповідальна і цікава. Саме тому інженер Кобєлєв увесь цей час проживав в нашому на той час містечку Київської губернії, Бердичівського повіту. Разом з розбудовою пасажирської станції зростали будинок для начальника і службовців вокзалу, двоповерхові житлові будинки. Крім головного приміщення для пасажирів, за його планом тут зводять добудови паровозного депо, двокласне залізничне училище у 1896 році, низку житлових будинків, водонапірну вежуу у 1904 р. та інші споруди. Роботи Олександра Кобелєва прості за композицією, виразні, цікаві за силуетом і стримані. Тому що забудовані на основі використання величезної спадщини минулого.
Своїми неповторними спорудами Кобелєв швидко завойовує почесне місце серед київських архітекторів і йому замовляють численні проекти нових будівель, а саме: Київський політехнічний інститут, центральний телеграф, у співпраці з іншими архітекторами Державний банк ,а у 1934 році завершено за його проєктом та ще одного зодчого другий поверх банку. За його авторством зводять 6 павільйонів сільськогосподарської виставки у Києві у 1897 р., корпуси Комерційного інституту( сьогодні це Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова) , Комерційний банк та багато інших цікавих об’эктів в столиці України. Олександр Кобелєв , корифей української архітектури та містобудування, професор, був дійсним членом Академії будівництва і архітектури України та видав курс у шести томах "Загальна цивільна архітектура».
Останній прихисток знайшов у Києві в 1942 році на Лук'янівському кладовищі.
Лілія Макаревич, директор Музею історії міста Козятин
