Напередодні різдвяно-новорічних свят, зокрема, Святого Миколая, не лише дітки отримують миколайчики .На щастя, не оминає він і дорослих . Днями з дарами завітала до Музею історії міста Козятин психологиня по методу символдрами, директор Центру розвитку людини "Гармонія" Світлана Шняга. Вона займається психотерапевтичною практикою й допомагає діткам та й дорослим вирішувати життєві проблеми. Як зазначає фахівець, що важливо навчитися розуміти себе і свою дитину, а дитині – спокійно розвиватись, відповідно до віку, формуючи свою особистість. Життєве кредо шанованої в місті лікарки душ: "Життя в гармонії з собою і світом".
Наше знайомство особисте з пані Світланою відбулося влітку під час зйомок відеоролика про музей під авторством Іллі Мхеідзе. На головну роль після кастінгу була відібрана керівниками та організаторами проєкту донька Світлани , тоді ще школярка, а сьогодні студентка вищого медичного закладу, Каріна. Дівчина талановита, вихована, не по віку серйозна, відповідальна, витримана, невтомна, яка беззаперечно виконувала усі поставлені режисером і постановниками задачі. Рекламний відеоролик вийшов змістовним, фейєричним не лише завдяки його авторам та постановникам, учасникам масовки - вихованцям танцювального колективу «Зорянка-Арт » під керівництвом подружжя Антона та Аліси Машевських, а і нашій головній героїні - Каріні.
Досвід практичної діяльності став для пані Світлани сходинкою до розвитку нових здібностей. Мама двох донечок на їхнє прохання стала придумувати не звичайні казки , оживляючи та одухотворяючи хатні предмети навколо, які оточують дітей. Так, з благословенням донечок з’явилося нове захоплення. Пані Світлана записала й систематизувала свої фантазії, що виявились досить реалістичними, і впродовж двох років вийшли з друку 5 книжечок. Чудове оформлення авторка довірила двом юним талантам- художнику- ілюстратору Марії та Тетяні Гриців.
На нас справили враження усі збірки, але в особливому захопленні від книг «Казки про дружбу» та «Казочки для абрикосововареннячкових діточок». Вони ілюстровані малюнками, виконаними звичайними кольоровими олівцями. Одне із п’ятьох видань «Дівчина без імені» є літературно- художнім твором і рекомендоване за досить серйозним змістом для дорослих у віці +18.
Завдяки пані Світлані зі всіма творіннями зі зворушливими на адресу музейних працівників автографами, можна сьогодні познайомитися в стінах музею. Познайомимо лише з одним: «Музей- це сховище історичних пам’яток, та місце духовного скарбу. Хранителям його – доброботу і щастя. 15.12.21. Підпис».
Лілія Макаревич, директор Музею історії міста