Епідемія COVID-19 поширюється в країнах Америки, Африки та Європи, в тому числі й України, і не завжди заходи боротьби з нею є успішними.
Боротись з цією хворобою можливо різними методами.
Перший – це ізоляція джерела інфекції (хворого, або особи, яка знаходиться в продромальному періоді, що триває 2-3 дні до прояви клінічних ознак хвороби). Цей метод був успішним в Китаї, де за тиждень було побудовано дві лікарні і всіх хворих госпіталізували. Спрацювали також епідеміологи, які відслідкували контактних з хворим осіб, ізолювали їх на 14 днів і спостерігали за станом здоров’я.
Другий метод: перервати шляхи передачі інфекції. Оскільки вірус COVID-19 передається респіраторним шляхом (через повітря), особливо при кашлі, емоційній розмові, чханні, то треба вжити заходи по обмеженню контактів людей, їхній ізоляції та використанні засобів захисту органів дихання, зору, дотриманні безпечної дистанції. Такі заходи застосовували більшість країн зі змінним успіхом в залежності від економічного стану та фінансового запасу держави.
Третій метод – імунізація населення або введення вакцин. Можлива імунізація природнім шляхом, коли більшість людей перехворіє і у тих, що виживуть, буде природній імунітет від хвороби. При такій високій смертності в Україні (вже померло близько 80 тисяч тих, захворів), на території Козятинщини станом на 30 листопада померло 111 чоловік.
Оскільки в Україні перших два методи впровадити в повній мірі виявилось неможливим, у зв’язку з відсутністю достатньої кількості епідеміологів, фактичної руйнації вертикалі санепідслужби, правовому хаосі у медицині та слабкістю економіки. Залишається третій шлях – вакцинація населення та створення колективного імунітету. Таким чином ідуть Ізраїль, країни Європи.
Хочеться нагадати: перша вакцина від віспи була створена у 1798 році. Через 85 років Луї Пастер створив вакцину від сказу. Розробкою вакцин займались Мечніков, наш земляк з Одеси Володимир Хавкін. Він винайшов вакцини від холери та чуми. У другій половині ХХ століття у нас розроблені вакцини від поліомієліту і в 60-ті роки минулого століття всіх масово щеплювали від цієї хвороби. Майже кожен із нас щеплений від дифтерії, правця, кору, туберкульозу і цей метод рятує тисячі і мільйони життів. Для порівняння: у царській Росії до епохи вакцинації із 1000 дітей до 5-ти років виживало тільки 400.
У певного прошарку громадян у всіх країнах є недовіра до нових вакцин від COVID-19. Одні вважають, що вакцини недостатньо вивчені, інші – що ускладнення від них більші, як від інших вакцин. Остаточні висновки про шкідливість вакцин поки що не обґрунтовані, недостатньо вивчені і не узагальнені. Більшість вчених вважають, що кількість антитіл знижується після 6-ти місяців з моменту щеплення, інші – після 12-ти місяців. Однак, більшість досліджень підтверджують, що важкість протікання хвороби та смертність нещеплених в десятки разів вищі, ніж у щеплених.
Наголошу: у Козятинській територіальній громаді та усіх трьох сусідніх громадах, що колись разом були у складі Козятинського району, не зареєстровано випадків смертності, пов’язаних із введенням наявних вакцин від COVID-19.
Станом на 30 листопада у центрі вакцинації, що діє при Козятинському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги, вже щеплено вакцинами від COVID-19 20680 чоловік. Хочеться подякувати усім провакцинованим громадянам за відповідальність за своє здоров’я та здоров’я оточуючих мешканців громади.
Нагадаю, перед щепленням кожен має звернутися до сімейного лікаря.
Можливо, на нові види мутованого вірусу COVID-19 доведеться розробляти нові вакцини, і особам з групи ризику приймати їх як від грипу сезонно.
Велика відповідальність лягає на сімейних лікарів, які мають обстежити Вас та прийняти рішення про надання дозволу чи рекомендації на вакцинацію, чи видати довідку про наявність протипоказів.
Однак, навіть проведені щеплення поки що не дозволяють нам не використовувати засоби захисту (носіння масок, дотримання безпечної дистанції, дезінфекція та миття рук, уникання скупчення людей).
Вірю, що цю інфекцію людство подолає, як безліч інших, однак, на це потрібен час, толерантність у відносинах між людьми.
Леонід ЯЩУК, завідувач ВСП Козятинський відділ ДУ «Вінницький ОЦКПХ МОЗ України»
