Жінка приходить в цей світ, щоб дарувати життя, в цьому її найголовніше призначення. І яких би звершень не досягла вона у житті – все марно, якщо вона не виконала свого найважливішого завдання на цій Землі – бути Матір'ю. Материнство – величезне щастя, сокровенна місія, яку Господь призначив жінці. Материнством жінка радіє, пишається, сподівається і впевнено дивиться у майбутнє. Весь Всесвіт жінки вміщений у Материнстві.
І ми, будучи дітьми своїх Матерів, щоденно відчуваємо тепло материнських обіймів, мамину турботу і ніжність, підтримку і захист від небезпеки.
День Матері – прекрасне свято. В цей день ми вкотре маємо можливість висловити своїй мамі слова любові та подяки, отримати потужну підтримку від родинного зв’язку з нею, який ніколи не обривається. А для матері – це величезна радість бачити поруч свого синочка чи донечку, радіти своїми дітьми.
Але, на жаль, так буває не у всіх.
З квітня 2014 року, з того часу, як в Україну прийшла біда під назвою ВІЙНА, 4255 родин втратили своїх синів. Осиротіли 4255 матерів.
Час для них зупинився. Вони назавжди залишилися у тому страшному році, коли втратили саме дороге, що мали в житті, в чому полягав увесь сенс життя, на що покладалися усі надії – свою дитину.
Вони вже ніколи не зможуть обняти сина, притиснути до себе і сказати, як сильно вони його люблять. Кожна з них живе з величезним болем втрати в серці. День за днем, йдучи стежиною одинокого життя.
Сьогодні, 21 травня, матері загиблих захисників України отримали листи від дітей. Це учениці спеціалізованої школи № 1 ім. Т.Г.Шевченка: учениця 11-А класу Казмірчук Анна, 9-В класу Струтинська Анна, 9-Б класу Дулецька Дар’я, 9-Б класу Драчук Анастасія, учениці 7-А класу Фицик Юлія, Коваленко Анна, Петренко Вікторія, Хилінська Марина та Дяк Анастасія, 7-А класу Лукашук Кароліна.
Хочеться висловити безмежну подяку цим дітям з великою душею і надзвичайним рівнем людяності. Вони наділені високими людськими якостями сердечної теплоти і мужності. Так, мужності, адже не кожний наважиться наблизитися до пульсуючого, киплячого джерела болю, туги та смутку. А ці дівчата змогли словами вдячності та підтримки хоч ненадовго загасити біль втрати.
З надією дивлюся в майбутнє. І я точно знаю, що ці молоденькі дівчата, ці майбутні матері, вже мають чіткі переконання і збережуть Україну заради майбутнього своїх майбутніх дітей.
Спасибі вам, добрі вісниці, що принесли радість і зігріли осиротілі материнські серця. Сьогодні ви зробили цей світ кращим. Адже коли втішається печальне серце, на небі запалюється ще одна зірочка, Янголи на небі посміхаються і Сам Господь радіє усмішці Мами.
Інна Наумова, матір загиблого у 2014 році на Донеччині Героя Вадима Наумова