До 78-ї річниці визволення міста Козятина від німецько – фашистської окупації.
Визвольну ходу по нашому краю і Козятину розпочато з Житомирсько-Бердичівської наступальної операції I Українським фронтом (командуючий генерал армії Михайло Ватутін), I Гвардійською танковою армією, частин 8 гвардійського механізованого корпусу (командуючий генерал-майор Семен Кривошеїн.
Спроби ворога зупинити їхній наступ зазнали поразки. Аби прискорити рух на Козятин, зі складу механізованих бригад корпусу були виділені 67-й і 69-й гвардійські танкові полки. З десантом автоматників вони вирвалися вперед. Впродовж ночі, долаючи опір фашистів, пройшли близько 30 км і на світанку 28 грудня увірвалися в Козятин. Передові загони 8-го гвардійського механізованого, 11-го гвардійського танкового корпусів з трьох сторін півночі, сходу, півдня підійшли до Козятина, де було зосереджено близько 35 тис. німецьких солдат і офіцерів. Першими, вирішено було командуванням 69-го гвардійського танкового полку (командуючий, подолянин підполковник Іван Бойко) ,послати по залізничним коліям зі сходу розвідників на 2-х танках із 29-ма автоматниками на чолі зі старшим лейтенантом Володимиром Підгорбунським (командиром 19-ї гвардійської механізованої бригади) та лейтенантом Петром Гриболєвим ( командиром 21-ї гвардійської механізованої бригади). Перед самим боєм він замінив вибувшого зі строю командира роти Михайла Бушилова - механіка-водія танка, старшину.
Нищівна атака танкістів виявилася настільки несподіваною для німецького гарнізону, що той не зумів вчасно організувати опір. Танкісти не дали можливості отямитися ворогу, щоб виграти час до підходу головних сил. Посеред дня до міста вступили радянські мотострілецькі і стрілецькі батальйони.
В наслідок кровопролитних боїв Козятин був визволений 28 грудня 1943 року від фашистської окупації. У сквері на вулиці 8-й Гвардійській( бувша 1-го Травня), названій на честь героїв-гвардійців, встановлено монумент у 1967 р, котрий перетворено у меморіальний комплекс в 1975 р., де перепоховані на даний час рештки 819-и загиблих під час визволення міста танкістів, в тому числі і командира розвідувального підрозділу старшого лейтенанта Георгія Бесарабова, загиблого смертю хороброго воїна на другий день визволення 29 грудня.
Після визволення частини I-го гвардійського танкового корпусу під командуванням А. Гетьмана далеко відкинули ворожі війська, котрі ще майже 6 місяців бомбардували місто, як головний стратегічний об’єкт, залишаючи свій смертоносний слід на долі залізничників.
Начальником гарнізону міста був призначений командир 20-ї гвардійської механізованої бригади полковник Амазасп Бабаджанян, а тимчасовим комендантом Іван Бойко. За проявлений героїзм під час визволення міста та блискуче проведену операцію командирам - танкістам підполковнику- земляку Івану Никифоровичу Бойко, лейтенанту Володимиру Підгорбунському, лейтенанту Петру Гриболєву, старшині Михайлу Івановичу Бушилову присвоєно звання Героїв Радянського Союзу .Їхні імена увіковічені в назвах вулиць. У 1965р. присвоєно ім’я танкіста-розвідника Володимира Підгорбунського Козятинській школі-інтернат. Там функціонує Музей-визволителів , а у 1977 р. ім’я земляка - двічі Героя Радянського Союзу Івана Бойко присвоєно Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищу залізничного транспорту. У 1982 р. на розі вулиць Куликівського (на той час Димитрова) та Незалежності (на той час Леніна , пізніше Червоноармійська) було встановлено пам’ятник- танк ІС-3, на знак подяки воїнам-визволителям, бійцям та командирам I-ї гвардійської танкової армії за визволення міста від фашизму, випущений у травні 1945 р. Імена героїв присвоєні вулицям міста залізничників.
В один день з містом Козятином 28 грудня 1943 року були визволені села Іванківці, Козятин, смт. Залізничне, Махаринці, а 29 грудня – Сестринівка, Сокілець, Талимонівка. Село Пустоху звільнено 30 грудня, Прушанку наші війська визволили з-під окупації 31 грудня. 1 січня наступного 1944 року були звільнені від окупантів села Пустоха, Сигнал, Титусівка, Кордишівка, Рубанка, Королівка, Флоріанівка.
Лілія Макаревич, директор Музею історії міста Козятин
