Перейти до головного меню Перейти до основного вмісту Перейти до нижнього колонтитула

Новини

Всього переглядів: 128

Згідно Сімейного кодексу України, під час розподілу спільного подружнього власності, діляться і спільні борги, причому в тих же пропорціях, що і майно – як правило, порівну.

Відповідно до частини 3 статті 61 СК України у разі коли хтось із подружжя уклав угоду саме в інтересах сім'ї, то тоді капітал та інше майно, що було отримано на підставі такої угоди стає об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, якщо на когось з подружжя оформлений кредит, то при розлученні подружжя ділиться у разі:

  1. Коли кошти за кредитним договором були взяті саме в період перебування в шлюбі.
  2. Коли кредит був взятий саме на користь сім'ї.
  3. Коли кошти взяті в кредит були використані саме на сімейні потреби, а не на особисті потреби одного з подружжя.

Проте в судовій практиці зустрічаються і протилежні випадки. Не завжди подружжю доводиться нести солідарну відповідальність з індивідуальні борги одного з них. Нерідко трапляється так, що чоловік або дружина нічого не знає про особисте борг коштів другої половини, не дає згоди на отримання кредиту, навіть не має уявлення, які грошові суми і на які цілі були взяті в борг, на що були витрачені. Тягар доказування цих обставин лежить на другому з подружжя. Якщо чоловікові або дружині вдасться довести, що обов’язок не спільний, а особистий, платити по кредиту другому з подружжя не доведеться. Тобто, виплачувати його доведеться особі, яка його взяла.

До особистих боргів відносяться не тільки кредити, отримані без відома і / або згоди другого з подружжя, витрачені на власні потреби, а й кредити, отримані до реєстрації шлюбу або після розірвання шлюбу.

Якщо боргові зобов’язання лягають тільки на одного з подружжя, на ім’я якого був оформлений кредит, то все майно, яке було придбано на ці кошти, переходить у власність того, хто погашав кредит. На практиці це можливо здійснити тільки щодо матеріальних цінностей, наприклад, про техніку, отриманої за споживчим кредитом, але якщо мова йде, наприклад, про роботах чи послугах, про такі придбання, як туристичні путівки або святкові банкети, отримати матеріальну компенсацію понесених витрат ( особистих, не сумісних!) – не вийде.

Кредити на велику суму, як правило, оформляються або на обох подружжя, кожен з яких є співпозичальником, або на одного з подружжя, коли один є позичальником, а другий виступає поручителем. Для банку це є гарантією стягнення боргу, в тому числі, при розлученні подружжя. Зобов’язання по виплаті такого кредиту покладаються на обох подружжя.

Невеликі кредити можуть бути оформлені на одного з подружжя. У зв’язку з цим часто виникають суперечки при розлученні: чоловік, ім’я якого не значиться в кредитному договорі з банком, відмовляється брати на себе зобов’язання по виплаті цього кредиту.

Однак дана позиція судом підтримується не завжди. Якщо кредит був узятий подружжям за взаємною згодою, а кредитні кошти використані для задоволення потреб сім’ї, борг подружжя перед банком теж є спільним, незалежно від того, чий підпис стоїть під кредитним договором.

Але ж дуже часто виникають ситуації, коли кредит береться одним з подружжя на особисті потреби, без згоди другого з подружжя або за допомогою введення його в оману (наприклад, занизивши суму боргу або пом’якшивши умови кредитування).

Чи зобов'язана дружина платити борги чоловіка після розлучення і навпаки залежить, як бачимо від того, чи були взяті в кредит гроші в момент шлюбу, в інтересах сім'ї і витрачені на сім'ю і від ряду інших причин, включаючи, звичайно, і бачення судом ситуації, так як практика по цих спорах зовсім різна і це не дає можливості зробити якийсь один висновок - як же правильно повинні ділитися подружні борги після їхнього розлучення.

 

       Нагадаємо, що отримати безоплатну правову консультацію Ви можете звернувшись до Козятинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п'ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул.. Г. Майдану, 32  тел. (04342) 2-00-17, 2-02-07.

        Також Ви можете здійснити пошук правової інформації самостійно на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua

        Єдиний всеукраїнський телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Банер - Президент України
Банер - Урядовий портал
Банер - ВР України
Банер - Урядова телефонна "Гаряча лінія"
Банер - Асоціація міст України