Новини

Всього переглядів: 10

Цими днями минає 79 років з найтрагічнішої, кривавої і незабутньої в пам’яті місцевого населення сторінки історії нашого міста періоду Другої світової війни. Вони пов’язані з фашистською окупацією Козятина 1941-1943 років.

Дослідник періоду нацистської окупації нашого міста полковник внутрішньої служби у відставці, ветеран МВС України, краєзнавець, громадський кореспондент Леонід Кривов ретельно дослідив цей період і видав ряд книг на основі архівних документів та спогадів очевидців, які зберігаються у бібліотеці і в нашому музеї. Там він надає ряд документів, зокрема - наказ № 15 по Козятинській міській Управі від 10.01.1942 р, про створення з 20 січня 1942 р. в центрі міста єврейського гетто, яке було огороджене колючим дротом, і вихід з нього самовільно заборонений.

То були моторошні події знищення каральним загоном німецьких есесівців із Житомира та їхніми прихвостнями поліцаями мирного населення у Талимонівському яру на околицях міста. У фондах Музею історії міста Козятина представлено Акт № 84 від 13 квітня 1945 р. У ньому, за спогадами 11 очевидців (у тому числі авторки книги про окупаційний Козятин «Не відіслані листи» Ірини Машевської, в минулому мешканки Одеси, яка проживала в період окупації в місті залізничників), зазначено, що на початку червня 1942 р. у районі села Талимонівка розстріляно і закопано у чотирьох ямах 724 особи, а саме: 292 трупи євреїв, 216 трупів цивільного населення, 48 військових матросів та 62 партизани. Серед яких підпільники загону Суворова, який діяв у лісах близ населених пунктів Вчерайше, Ружин, Погребище, 30 машиністів-залізничників Козятина. Також тут страчено 16-х циган та 90 військовополонених.

А у таборі для військовополонених по вулиці Мікояна (приміщення Козятинського загону відомчої воєнізованої охорони), загинуло від холоду, голоду, виснажливої праці, хвороб та катувань і зарито у дворі 7000 воїнів радянської армії. У пояснюючий записці за 28 липня 1946 р. Козятинської міської ради вказано 7138 померлих або вбитих радянських військових Шталагу №358-N. З них 1900 після копання ям теж були розстріляні у яру і прикопані разом з мирним населенням. У акті додається список 183 осіб з прізвищами розстріляних на Талимонівці. Додали до списку знищених ще двох вінничан діда й бабусю Гайдійчук Беті Петрівни, козятинчанки, яка розповіла історію загибелі родичів Нірнбергів Іди та Еля, що почула від матусі.

Єврейське населення було вперше ліквідоване 3-4 червня 1942 р., про що звітує 10 червня своєму керівництву гебіткомісар Козятинського повіту Штойдель.

Вдруге відбулися розстріли 12 червня 29 ромів, 6 серпня і 22 серпня знищено ще 200 євреїв, 30 вересня розстріляно 21 єврея. Продовжувались розстріли і у 1943 р. У Талимонівському яру в травні знищено 28 ромів, у серпні 90 мирних громадян єврейської національності. Загалом там загинуло за документами, за спогадами очевидців та старожилів 9062 особи не лише з Козятина, а і з 5 навколишніх районів Козятинського, Ружинського, Самгородоцького, Погребищанського, Вчерайшинського.

У 2011 р. на місці трагедії було урочисто встановлено пам’ятний хрест, а у 2012 р. обеліск на братській могилі жертвам фашизму за сприянням київської організації «Товариства ветеранів розвідки Військово-морського флоту» під керівництвом капітана Олександра Мармашова, його заступника Олександра Чудновця, голови Вінницького осередку Сергія Супряги, від Південно-Західної залізниці начальника Олексія Кривопішина, керівництва міста, які гідно вшанували розстріляних у Козятині в ці червневі дні 48 моряків Пінської флотилії. Ними було виявлено 5 могил, а не 4, як зазначено було у вищезгаданому акті.

У 2017р. встановлено ще один пам’ятний знак мирним жителям страченого єврейського населення.

Ми пам’ятаємо, щоб ніколи більше…

 

Лілія Макаревич, директор Музею історії міста Козятин

Трагічні сторінки історії 79-ирічної давнини
Трагічні сторінки історії 79-ирічної давнини
Трагічні сторінки історії 79-ирічної давнини
Трагічні сторінки історії 79-ирічної давнини