Страшний, безжальний та жорстокий рік, який розпочався 24 лютого, знову забирає найкращих. 21-ше сторіччя, здавалося б такий цивілізований світ; серце Європи, що тепер розривається від болю на тисячі шматків, переживає велике горе – геноцид українського народу.
Під безперервним вогнем, у надлюдських умовах, наші захисники борються за вільне майбутнє України та платять за це найвищу ціну – віддають своє життя у жорстокому бою.
Сьогодні, 15 лютого, схиливши голови у скорботі, козятинці прощалися із загиблим у російсько-українській війні Героєм – Володимиром Протосвіцьким.
Протосвіцький Володимир Миколайович народився 26 вересня 2002 року в селі Титусівка. В 2009 році пішов у перший клас в Козятинський ЗНВК ім. В.М. Підгорбунського «Школа-інтернат-гімназія». У 2018 році закінчив 9 клас і пішов навчатися у Бердичівське вище професійне училище на спеціальність: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; водій автотранспортних засобів; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування». Так як і батько, Володимир вирішив пов’язати своє життя з військовою справою. У вересні 2021 році пішов на військову службу за контрактом в 59 окрему мотопіхотну бригаду, 9 батальйон «Вінницькі скіфи».
10 лютого 2023 року під час обстрілу самохідних артилерійських установок старший солдат, старший стрілець мотопіхотного відділення Протосвіцький Володимир Миколайович на Донецькому напрямку, поблизу населеного пункту Невельське отримав поранення не сумісне з життям. Він загинув при виконанні бойового завдання з забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії ворога, був вірний військовій присязі, віддав життя за незалежність і свободу України і кожного з нас.
Такий життєрадісний та товариський... Завжди вирізнявся лідерськими якостями, друзі цінували та поважали його точку зору.
Володимиру були притаманні якості справжнього чоловіка. Всі його знали як відповідального та рішучого. Таким він залишиться у нашій пам’яті та нашому серці назавжди.
Панахиду очолив військовий капелан ЗСУ, священик УГКЦ протоієрей Іван Цихуляк якому співслужив протоієрей Антон Борис.
Протосвіцького Володимира Миколайовича буде поховано – у с. Титусівка.
Герої не вмирають! Вони завжди поруч, допоки ми пам’ятаємо про них.
