Сьогодні ще одна родина втратила свою найріднішу людину. Ця родина до останнього вірила та сподівалася що їхній захисник, син, брат, чоловік, батько живий та повернеться додому з перемогою. Він повернувся, на щиті, але непереможний.
Вечера Павло Володимирович народився 23 березня 1982 року в Козятині. Навчався в 5 – й школі та музичній по класу труба, паралельно вчився грати на гітарі та синтезаторі.
Кожного ранку ідучи до школи батьки давали йому гроші, щоб Павлик не був голодний, а він своєю чергою купував буханку хліба та дорогою годував безпритульних тварин. Приводив їх додому та піклувався про них.
Після 9 – го класу вступив в Чернятинський сільськогосподарський технікум та отримав спеціальність зоотехнік по бджільництву. Захоплювався творчістю Шевченка, цитував його вірші та почав писати свої.
На 16 – ти річчя батьки купили йому синтезатор, про який Павло мріяв. Грав у міському духовому оркестрі. Захоплювався творчістю Скрябіна. Вивчав лікарські рослини. Дуже любив ліс в якому черпав натхнення. Там він відпочивав душею.
По закінченню технікуму працював в нашому телекомі і в 2005 році вступив в Миколаївський національний аграрний університет. Завів пасіку та мав майже 40 вуликів.
У 2011 році одружився та купив разом з дружиною будинок у селі Вовчинець. У 2012 році народилась донька Софійка. Вона перейняла від тата любов до природи та вивчала з ним лікарські рослини.
У селі люди одразу потягнулися до молодого, роботящого чоловіка за допомогою і жодного разу ніхто і ніколи не почув від нього відмову.
У 2020 році народився довгоочікуваний синочок Ілля, який так схожий на свого тата.
30 квітня 2024 року був призваний до Лав Збройних Сил України.
Після школи сержантів в Миколаєві Бахмутський напрямок. При кожній нагоді телефонував дружині, дітям, батькам. Підтримував їх та заспокоював.
А 19 серпня 2024 року, 5 – ро бійців на позиції були поранені, евакуювати встигли лише 3 — ох після чого солдат, гранатометник 2 – го мотопіхотного відділення 1 – го мотопіхотного взводу 3 – ї мотопіхотної роти військової частини А 2962, під час виконання бойового завдання біля с. Калинівка, Бахмутського району, Донецької області вважався зниклим безвісти.
А 28 грудня 2024 року було підтверджено факт смерті Вечері Павла Володимировича.
Дуже важко втрачати таких людей, як Павло Володимирович. Вірних собі та своїм принципам. Справжніх. Відкритих та щирих.
Похований Герой на кладовищі в с. Козятин.
Вічна памʼять та слава Воїну! Щирі співчуття рідним та низький уклін за найбільшу жертву!
