Сьогодні ми проводжали в останню путь 18-річного Воїна Маліновського Андрія Вікторовича. Він повернувся на щиті, покритий українським прапором, до рідного дому, який так сміливо пішов захищав й за який віддав власне життя.
Маліновський Андрій Вікторович народився 11 грудня 2005 року в с. Козятині, навчався в 9 – й школі, далі в нашому училищі.
Андрій завжди піклувався про господарство, яке і почало приносити йому перші зароблені гроші. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, всі, хто його знав, були впевнені, що Андрій рано чи пізно стане на захист своєї Батьківщини.
Ходив у військкомат ще до 18 років. Його відмовляли, як могли, але рішення Андрія було непохитним. В березні 2024 року підписав контракт. Військовий вишкіл проходив в навчальних центрах Чернігівщини та Львівщини.
Дуже любив спілкуватися по відеозв’язку – хотів бачити рідні очі, знайомі обличчя та щирі посмішки.
18 липня, під час виконання завдання, в населеному пункті Піщане, Харківської області, в результаті скидання саморобного вибухового пристрою з безпілотного літального апарату противника Андрій з позивним «Малінка», отримав дуже важкі поранення. І почався довгий час лікування в Харкові, Києві, Львові та Вінниці. Перебуваючи в Харківській лікарні отримав високу нагороду, за підписом бригадного генерала, командира оперативно-тактичного тактичного угрупування військ «Харків» - медаль« Хоробре серце».
Лікарі робили все можливе, аби Андрій одужав, але 24 жовтня 2024 року, Маліновський Андрій Вікторович - солдат, стрілець – зенітник – радіотелефоніст, зенітно – ракетного відділення, зенітного ракетно – артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А 1445 від отриманих поранень помер.
Андрію назавжди залишилося лише 18 років.
Андрій був уособленням нашої молоді – запальної та рішучої. Тієї, яка захищає теперішнє та виборює майбутнє.
Усією громадою дякуємо нашому Воїну, захиснику України та розділяємо біль втрати з родиною.
Маліновський Андрій похований на кладовищі в с.Козятин на алеї слави.
Вічна памʼять та слава юному Герою! Ми назавжди перед ним у боргу і ніколи не забудемо його жертву!
