Віктор Ковальчук навіки запам’ятався своїм близьким та рідним, своїм друзям та землякам усміхненим 21-річним лейтенантом. В історії ж України Віктор Євгенійович залишиться мужнім військовим, що не задумуючись вступив у бій із ворогом за свою країну. Хоча у народився далекого 1992 року у місті Самарканд, що в Узбекистані.
Дідусь та батько Віктора – військові, тому Віктор також обрав військову кар’єру. У 2014 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет аеромобільних військ та розвідки.
Після випуску одразу поїхав у зону проведення бойових дій, де став командиром взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Батько Віктора, що викладав фізкультуру в Києві, полишив роботу і пішов добровольцем до Національної гвардії. Прослужив у Слов’янську півтора місяця. Віктор же у зоні боїв з 1 серпня – охороняв Луганський аеропорт.
Загинув Віктор 31 серпня 2014 року від смертельного поранення під час бою з російськими військовими формуваннями під Георгіївкою.
Після поховання Віктора його мама відмовилася від грошової матеріальної допомоги в 10 000 гривень, що їх надає обласна державна адміністрація кожній родині загиблих героїв, і попросила передати ці кошти військовому госпіталю – для поранених хлопців.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Віктор Ковальчук нагороджений 15 травня 2015 року орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Рішенням 16 сесії Козятинської міської ради від 2 червня 2017 року козятинчанину Віктору Ковальчуку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно).
Рішенням Козятинської районної ради від 30 березня 2018 року нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).
Пам’ятаймо ж подвиг Героя Віктора Ковальчука! Його приклад патріотичної самопожертви за незалежність та територіальну цілісність України.
Слава Герою!
