Страшна війна приносить лихі звістки. Пекельний біль охоплює, коли повертається воїн на щиті. Воїн, що з 2014 року захищав країну. З 2022 пішов її захищати знову. Ворог забрав його в батьків, близьких і в нас.
Король Андрій Юрійович народився 12 грудня 1987 року на Херсонщині в селищі міського типу Горностаєвка. Там і закінчив школу Далі навчання в Новій Каховці. Стриманий та розважливий хлопчик з самого малечку вважав себе дорослим і робив дорослі вчинки. Далі строкова служба в армії. Тільки розпочалась окупація Донбасу у 2014 році пішов захищати нашу Державу та півтора року брав участь у антитерористичній операції. Військову службу проходив на посаді стрільця. Був нагороджений почесними відзнаками та нагородами.
Повернувшись додому, пішов працювати в податкову. Далі поїхав за кордон, шукати кращої долі. Але не зміг бути далеко без своєї України та повернувся. Побудував з батьком великий, гарний та світлий будинок, в якому мріяв прожити довге та щасливе життя.
22 лютого 2022 року застало Андрія Юрійовича на батьківщині. Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення. Андрій на човні переправився через Дніпро та добрався до міста Дніпра, щоб долучитися до війська. Там його записали до територіальної оборони і одразу пішов захищати Херсонщину. В одному з боїв отримав контузію, після якої Андрія Юрійовича відправили додому на реабілітацію.
Набравшись сил знову на фронт і в цей раз Бахмут. Додому дзвонив завжди сам, коли міг. Говорив « Все буде добре». Мав дівчину, яка і до сьогодні на фронті на посаді сапера. Мріяв, планував, як і всі ми. Справжній чоловік, цілісний і потужний. Батьки в цей час, з великим ризиком для життя вийшли з окупації . Все їхнє життя вмістилося у декілька валіз. Не змогли забрати синові нагороди – це було надто небезпечно. Проїхавши пів України оселилися в селі Сигнал.
А 29 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Озарянівка, Бахмутського району, Донецької області механік-водій механізованого відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону, військової частини А0666 - старший солдат Король Андрій Юрійович – загинув. Майже 2 роки вважався зниклим безвісти. Відповідальний, добросовісний та завжди врівноважений – таким запам’ятають молодого чоловіка, таким Герой і залишався під час оборони України. Він завжди був справжнім. Справжнім громадянином. Справжнім патріотом. Справжнім воїном. І ніколи не стояв осторонь. Там, на небесах, він буде дбати про своїх батьків, сестричку, своїх друзів, побратимів, про свою Україну.
Як же несамовито любив Андрій свій край, свою родину, близьких. Як хотів звільнити від ворога Україну і Херсонщину. Це має обов’язково статися, це сенс нашої боротьби. Болючі втрати не можуть стати даремними. Прапори, що майорять на наших цвинтарях, нагадуватимуть всім поколінням про ціну свободи та можливості мати майбутнє.
Короля Андрія Юрійовича поховано на кладовищі в селі Сигнал.
Світла памʼять тобі, наш Герою! Вічна пам’ять полеглим воїнам-захисникам Держави!
Слава Україні!
