Кричить душа - такими словами можна описати наш стан. Все більше чорних хусток з’являється на передчасно посивілих головах. Безперервний біль, щоденна скорбота.
Сьогодні ми прощалися з нашим Захисником Івановим Дмитром Олеговичем.
Дмитро народився 25 жовтня 1997 року в с. Козятин. Навчався у 2 школі, потім в училищі.Працював у Києві, згодом за кордоном. Всіма силами, ще з малечку, намагався допомагати мамі, був дуже самостійний.
4 серпня 2023 року пішов на війну. Знали про це тільки мама та друг. Про службу не розповідав. Він був фізично міцним, займався сортом. Був веселим, чесним, порядним та любив життя.
Сапер 2-го інженерного-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2-го батальйону спеціального призначення в\ч 3057 Національної Гвардії України, під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, у районі населеного пункту Кремінна, Кремінського району, Луганської області солдат Іванов Дмитро Олегович – загинув 7 вересня 2023 року.
Ми не маємо право забути навіть на мить тих, хто як і Дмитро, віддав стукіт своїх сердець, щоб бились наші. Запалюйте свічі пам’яті та обіймайте тихою молитвою синів та доньок України.
Іванов Дмитро Олегович похований на кладовищі в селі Козятині. Вічна пам’ять Воїну-Герою. Слава Україні!
