15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. У цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими козятинчанами, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану усім учасникам тих подій. Ніхто не поверне загиблих, ніхто і ніщо не в змозі зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, які спіткали учасників бойових дій на території інших держав і, зокрема, афганської війни та їхні сім'ї.
У нашому минулому чимало, як славних так і трагічних сторінок. Не стала виключенням і Афганська війна - безглузда авантюра радянського керівництва, яка розтягнулася у часі на десять років. До сих пір вона ятрить серця і душі її безпосередніх учасників. Через пекло Афганської війни пройшли 141 мешканець Козятинщини, серед них – двоє містян: підполковник, начальник політвідділу мотострілецької бригади Герасимчук Сергій Аполлонович, прапорщик, технік групи авіаційного обслуговування Комар Сергій Олексадрович.
Крім Афганістану, наші земляки несли службу в Угорщині, Іраку, В’єтнамі, Чехословаччині, Югославії, Єгипті, Ефіопії, Кубі. Загалом на полях боїв у чужих країнах загинули п’ятеро козятинчан.
Сьогодні, у 32-гу річницю виведення військ із Республіки Афганістан і фактичного завершення для нашого народу цієї страшної і незрозумілої війни, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав на мітинг-реквієм біля пам’ятного знаку загиблим воїнам-інтернаціоналістам зібралися учасники Козятинської міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану. Участь у заході взяли Козятинський міський голова Тетяна Єрмолаєва, секретар ради Тетяна Римша, керуюча справами виконкому Аліна Тимощук.
- Ніхто із сучасних політиків чи істориків не зможе пояснити, чому наші хлопці були на тій війні, чому вони гинули та калічились за чужі ідеали, - серед іншого підкреслила міський голова Тетяна Миколаївна. - Далека і чужа війна закінчилась. Через її безжальне горнило пройшло багато українських юнаків. І які б оцінки не викликали дії тодішньої влади, сьогодні є необхідність вшанувати пам’ять всіх військових, які чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишаючись вірними присязі до кінця. Маю глибоку надію, що із помилок минулого сучасна влада винесла належні уроки.
