В Музеї історії міста Козятин проходить виставка, яка розповідає про трагедію Голодомору 1932-1933 років влаштовану комуністичним режимом українцям. Брак світла не заважає знайомитися з матеріалами із фондів музею, спогадами очевидців нашого міста та документами тогочасного періоду, якими поділилися з містом наші земляки. А це жорна, які спасали українців від голодної смерті, коли тишком селяни вночі перемелювали сховане від ненаситної влади у схронах збіжжя або насіння бур'янів, щоб накормити цією юшкою дітей і спасти від жахливої смерті. Макітра з макогоном, у якій розтирали замість маку молоді пагінці ялини чи сосни, щоб напувати вітамінною живильною рідиною тих, хто вижив взимку 1932 р.
Розміщено спогади тих, кого вже немає на цій землі, але вони при житті розповідали нам, як продавали на базарі в Козятині холодець з людського м'яса та кісток, як засудили жінку з маленькою дитиною на руках за 5 так званих в народі, колосків хліба, як люди вимушені були їсти померлих дітей, щоб вирвати із лап смерті ще живих.
Тут є оригінали документів про сплату податків грошима та продуктами у фонд держави, акт членів комісії колгоспної артілі напередодні голодомору, з переліком майна, яке було конфісковане у селянки до колгоспу. Усе це у купі створило штучно голодомор, який визнано більшістю держав світу геноцидом українського народу. І не дай бог тим жахам повторитися...
