Цікавинки.
Видатні постаті Козятина.
З нагоди 148-ї річниці Дня міста Козятин.
Нестор Шараєвський (1865 — 29 жовтня 1929) — архієпископ Української Автокефальної Православної Церкви, член Української Центральної Ради, визначний проповідник.
Закінчив Київську Духовну Академію, доктор теології. Довгий час працював у Винниці, як священик (від 1891) і законовчитель Вінницької гімназії. У 1895 р. був священником Церкви Вознесіння Господнього у Козятині, яка була побудована на кошти залізничників і урочисто освячена 25-26 серпня 1895 р. високопреосвященним митрополитом Галицьким і Київським Іоаннікієм. Після 1917 року активно долучився до церковного руху по створенню Української православної церкви. Був співробітником Митрополита Василя Липківського в боротьбі за її визволення.
Після антигетьманського перевороту та встановлення влади Директорії Української Народної Республіки, 1 січня 1919 року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви». У березні 1919 року було відновлено роботу Всеукраїнської церковної ради (перша Рада існувала у 1917–1918 роках аж до Собору). Серед головних натхненників Всеукраїнської церковної ради були протоієрей Василь Липківський, Нестор Шараєвський та інші. 9 травня 1919 року, у день Святого Миколая, у церкві Святого Миколая, відбулася перша літургія з читанням Евангелій, псалмів і кантів українською мовою, за що отримав від єпископа Російської православної церкви Назарія (Блінова) заборону в священнодійствах.
24 жовтня 1921 року на першому Всеукраїнському православному церковному соборі висвячений на Архієпископа Київського і заступника Митрополита Київського і всієї України (до 1927 року). Голова Перекладової комісії УАПЦ, перекладач Богослужбових книг. В жовтні 1927 року був на Другому Всеукраїнському православному церковному соборі. Обраний до проводу УАПЦ. Був чесною людиною, не любив інтриг та політиканства, визначався високим моральним рівнем особистого життя та церковної праці.
У 1927–1929 рр. проживав у матеріальній нужді. Під тиском радянської влади зубожів і фізично знесилений помер у Києві 29 жовтня 1929 року. Єдиний з єпископів УАПЦ, якого поховано в Києві з великою пошаною українськими вірянами коло Софіївського Собору в Києві.
