Козятинці цікавляться минувшиною свого міста, досліджують сторінки життя своєї родини, близьких та рідних людей, бо то наша історія.
Днями завітала до музею пані Олена Анісімова. Вона показала кольорове фото 1949 р. і дещо розповіла про свою бабусю Олену Омел’янівну Карпенко – ветерана праці, уродженку міста Козятина 1926 року.
Вона, як і більшість того покоління, пережила 2-у світову війну, є учасницею війни. Розповідала онучці, як під час німецько-фашистської окупації, німці ловили молодих дівчат і примушували працювали на птахокомбінаті, де їм доводились скубти курей. Працювала й після війни, не покладаючи рук, як вдома так і на роботі. Бабуся виростила чудову донечку, допомагала піднімати на ноги двох онуків, ще й правнучкою бавилась. На Козятинському хлібному заводі взірцево виконувала свої обов’язки. Там працівники, крім випікання хлібу, ще й фасували у пайки для військових сухарі, за що була неодноразово відзначена керівництвом.
2 роки тому бабусі не стало. Онука Олена, наша землячка знайшла у домашньому архіві її кольорове фото й вирішила запропонувати його музею. На ньому пані Олена сфотографована у місцевому фотоательє і тримає в руках маленьку дамську сумочку-ридикюль. Саме цю річ зберегла онучка й вирішила, якщо нас зацікавить, передати до музею. Таким чином, музейні фонди поповнились світлиною і дамським аксесуаром козятинчанки 1949 року, які зберігалися в родині 72 роки.
Дякую небайдужим людям, які причетні до формування музейної колекції предметів одягу молодості наших земляків, які творили нашу історію.
