Працівники Музею історії міста Козятин щиро вдячні за нові цікаві надходження до музейних фондів мешканцю міста Козятин Собчуку Анатолію Тимофійовичу.
Це вже не перші подарунки. Раніше від пана Анатолія поступали українські поштові листівки початку 20 ст. , підручники 1960- тих років, закрема , буквар українською мовою, який приніс онук Олексій Собчук. А нещодавно пан Анатолій приніс листівку із серії відкритих листів, поштових карток з репродукціями відомих художників, які випускалися видавництвом "Світанок " м. Київ у 1904-1914 рр.. На одній із листівок зображена кольорова картина видатного українського художника, киянина Миколи Пимоненка (1862-1912) "Зустріч", на якій зобржені під час спілкування парубок у національному вбранні- вишита сорочка, штани, свита, шапка, чоботи й дівчина у вишиванці, корсетці, у фартусі , на голові в хустині й босоніж.
Друга поштова карта зображує чорно- білу репродукцію картини ще одного видатного киянина , українського живописця пейзажиста Святослава Світославського (1857-1931) "Осінь". Сюжет композиції- сумний. невеселий . В старому садку досихають останні стіжки сіна. Центральне місце зображення займають складені по господарськи, заготовлені зі старих дерев , дрова на зиму та віз з конем, біля якого свійська кістлява худоба.
Третій дар - це чудове фото 90-літньої давнини гурту із 26-ти дівчат україночок села Сокілець, де народився пан Анатолій.
Присутні на фото перші випусникниці школи крою та шиття споживчого товариства села Сокілець . Ця значима подія для сільських дівчат відбулася 15 квітня 1930 р. і фото виготовлено трудовою артіллю знаменитого сьогодні міста Великі Санджари. Восьмеро сільських чарівних мешканок у національному вбранні, в вишитих, яскравих сорочках, з намистами на шиї та навіть з атласними стрічками на голові. Одна серед них , крайня праворуч в другому ряду знизу, 22 -х річна красуня мама Анатолія- Анастасія Собчук. Вона вийшла заміж після цієї події через 8 років, працювала у колгоспі і виростила 4 дітей. Навики з шиття ой як знадобились у житті. Матуся навіки поснула вічним сном у 1977 р. Нехай хтось із односельців , хто знав маму Анастасію Ксенофонтіївну Собчук , згадають її теплим словом, написав у спогадах пан Анатолій.
Лілія Макаревич,
директор музею історії Козятина
