Саме сьогодні 78 років тому, 27 січня 1945 року, солдати 1-го Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
В місті Козятині проживали теж люди, яким пощастило вижити у концентраційних таборах, а не бути спаленими у нищівних машинах по знищенню фашистами населення. Серед них мешканка Козятина, уродженка с. Махаринці 99-літня в минулому в’язень концтабору Освенцім, особа під №22392, як значилося в табірних картках Олександра Олексіївна Грушко. Радимо обов’язково почути її. Коли вона поринає у спомини, то мимоволі бринять у присутніх сльози, а далі вже ллються рікою. В мережі багато розміщено інтерв’ю з поважною пані, яка має чудову пам’ять і щораз, страждаючи знову, відходячи по декілька днів, згадує той жах, повертається в минуле, але, повторює це, щоб люди цінили життя і були гуманними.
У табірній картці офіцера козятинця 1911 року народження Дацюка Мефодія Андрійовича, який проживав в нашому місті по вулиці Садова 29, 19 записів переміщення із одного табору в інший за те, що не корився і мав десятки спроб втеч з 1942 по 1944 роки. В’язню пощастило вижити навіть після гестапо Німеччини Нюренберг Фюрш.
Пройшов катівні в полоні мешканець вулиці Пролетарської (сучасна назва Отця Олександра) Кривунець Федір Павлович, 1919 року, знаходився в полоні, як в’язень концентраційного табору з липня 1941 по 1945 рр. й вижив.
Найтрагічніша подія, яка відбулася в Україні під час нацистсько-фашистської окупації, знищення людей з єврейским корінням в Києві у Бабиному Яру, де серед розстріляних – всі родичі героя Другої світової війни, уродженця Козятина, танкіста Шнейдермана Михайла Юхимовича (1909-1981). Він разом з п’ятьма братами боронив землю на фронтах Другої світової війни. Коли переможці повернулися, то вся рідня була страчена у Бабиному Яру, навіть немічні батько з матір’ю й наречена брата.
У Козятині теж громадськість вшановує щорічно трагічну дату страти євреїв й людей інших національностей у Талимонівському яру, де насильницьки знищено понад 9 000 осіб.
На жаль, в даний час з 2014 року на території України знову окупанти – вже російські сусіди, повторюють фатальні помилки фашистської нечисті і вторглися на нашу суверенну територію, розміщують катівні, де гине від тортур український люд.
Пам’ятаємо вас, наші Герої, безвинно вбиті ракетами, закатовані … Царство Небесне вам, наші Янголи на небесах.
Підготувала директор КЗ «Музей історї міста Козятин» Лілія Макаревич
