Козятинці активно долучаються до формування державних музейних фондів України, щоб зберегти нашу українську автентичність і передати її нащадкам українського роду. Нещодавно музейників запросили до гімназії №6, що на Залізничному. У 1980-і роки на базі закладу було відкрито музейну кімнату українського побуту. Директор Микола Синюшко запропонував переглянути речі з демонтованої експозиції у зв’язку з реформуванням освітянської галузі, можливо, щось знадобиться. Виявили чимало речей і предметів давнини, зокрема, археологічні артефакти, реконструйовані знаряддя праці селян, предмети релігійного культу й інші речі давнини з нашої місцевості. Надзвичайно зраділи, побачивши те, про що мріяли повсякчас: реконструйовані жорна, терницю, мотовило, стілець початку 20 ст. Вирішили перевезти ще об’ємну скриню, ліжко, розкішну довгу лаву зі спинкою, лампадку, ікону з друкованими ілюстраціями образів початку 20 ст., патіфон, ціп, рублі, праски, керамічний посуд давнини. Залишилося після необхідної наукової обробки знайти місце цікавим і рідкісними об’ємним речам в діючій музейній експозиції. Над цим вже працюємо, щоб максимально продемонструвати відвідувачам побут українців та знаряддя праці селян, які проживали у селі Козятині, від якого походить назва міста залізничників.
Щиро вдячні за допомогу директору гімназії №6 Миколі Синюшко, педагогу Любові Скворцовій, керівнику комунального закладу «Чисте місто» Володимиру Добржанському та головному інженеру Ярославу Войтенко за надання транспорту, начальнику відділу культури Світлані Рибінській за можливість доставити всі речі в Козятинський музей.
Директор Музею історії міста Лілія Макаревич.
Директор Музею історії міста Лілія Макаревич.
