Бабин Яр у Києві одне із всесвітньо відомих місць трагедії періоду нацистської окупації. Там знищено окупантами близько 100000 жертв, в тому числі мирних громадян, зокрема, єврейської національності. Серед них і наші земляки - козятинці.
29 вересня в Україні вшановують всіх, хто знищений у цьому жахливому місці.
80 років тому, цього дня вперше у 1941 році, було проведено масовий розстріл фашистськими окупантами цивільного населення за етнічною приналежністю. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже всіх євреїв міста, а це близько 34 000 осіб. У «Донесенні про події в СРСР» від 2 жовтня 1941 р. записано конкретніше: «Зондеркоманда 4а у співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30 вересня 1941 р. стратила в Києві 33 771 єврея». Через 2 тижні у «Донесенні» №111 від 12.10.1941 р. зазначено, що загальна кількість страчених перевищила 51000 осіб. Пізніше на околицях Бабиного Яру до кінця окупації стали страчувати військовополонених, комуністів, комсомольців, підпільників, партизанів, ромів душевнохворих, заручників, матросів Дніпровської флотилії.
Місцем масових розстрілів було обрано безлюдний яр на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, який місцями сягав 50-метрової глибини. Однією із постраждалих сімей в Бабиному яру є родина Михайла Шнейдермана, уродженця міста Козятина, Героя Радянського Союзу. Про це нагадує меморіальна дошка на будинку по вулиці Грушевського 64/10.Народився він 1909 року, зростав в єврейській родині Хаіма – Давіда і Хави, де виховувались 6 синів. До війни переїхали до Києва. Там закінчив Київський індустріальний інститут. З перших днів фашистської навали пішов разом з братами захищати землю від окупанта.
Воював на Південно-Західному та 1-му Українському фронтах. Наприкінці січня 1945 р. наші війська вступили з запеклими боями на територію Німеччини. У складі 87 танкового полку командиру танками молодшому лейтенанту Михайлу Шнейдерману, за особливі заслуги перед державою і проявлені хоробрість та героїзм було присвоєно 27 червня 1945 р. звання Героя Радянського Союзу. У 1946 р. був демобілізований і повернувся лише з двома братами у Київ. Тут на виживших в горнилі боїв героїв-воїнів очікувала трагічна новина.
Дружина Михайла Шура й однорічний син Льоня були знищені нацистами у Бабиному Яру. Там був задушений у душегубці батько Хаім- Давід Шнейдерман. Його здали поліцаям запроданці сусіди. Вони ж в гонитві за ниживою забили стару матір Михайла Хаву, що хворіла і захищала всіма силами хатнє майно, яке ті грабували. Загинули на фронті 41-річний старший брат Ксіл і його син Йосип. Дружина Ксіла Рива з восьмирічною донькою Генічкою теж були страчені у Бабиному Яру. У 1942 р. помер від невиліковних поранень в шпиталі ще один брат Ізраїль. Загинув на фронті й третій брат героя 30-ти річний Зяма. Його наречена була розстріляна з батьками у Бабиному Яру. Брат Арон повернувся з війни інвалідом, пізніше виїхав з дружиною Бертою до Ізраїлю. Там і поховані.
У Героя Радянського Союзу Михайла Шнейдермана війна знищила 4 родини близьких йому людей. Але життя продовжувалось. У Києві працював у Державному проєктному інституті, одружився вдруге. Пішов з життя у 1981 р., похований в Києві.
На прикладі лише однієї родини наших земляків ви дізналися про весь трагізм подій, що відбувалися 80 років тому у Бабиному Яру, в столиці України Києві й в інших куточках нашої держави. Зокрема, і на нашій землі у Талимонівському Яру, де знищено в часи окупації понад 9 тис.осіб. Саме тому, щоб ніколи не повторювалося, в пам’ять про тих людей, про жахливу трагедію у Бабиному Яру вшановується в Україні цей день на державному рівні.
Директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич
