Сьогодні наша держава відзначає сьому річницю трагічних подій на Майдані, вшановує героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності.
Нашій нації довелося пережити багато жахливих подій, про які раніше не могли й подумати в ХХІ столітті, та сьогодні історія безжальна... Вона назавжди закарбується у серцях українців нестерпним болем, що з року в рік нагадуватиме сумний початок 2014-го. Її важко буде дочитати до крапки...
За весь час протистоянь Майдан став не просто столицею держави, а її серцем і душею. Він об'єднав десятки тисяч українців з різних областей, районів, які пліч-о-пліч до кінця боролися за єдність, незалежність і справедливість. Козятинчани активно долучилися до революційних подій, одними із перших організувавши свій курінь на Майдані у Києві. На столичному Майдані не було бідних чи багатих, сильних чи слабких, як не було і немає Сходу чи Заходу. Рівність і братерство – основна рушійна сила, яка підкорила Україну та весь світ.
Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...
Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили.
Ми прагнемо й надалі розбудовувати власну країну - рівноправного члена великої європейської родини, яка, пройшовши крізь полум'я воєн та інші лихоліття, вибрала шлях єднання, миру, демократії і прогресу.
Це наш обов'язок перед майбутніми поколіннями, перед пам'яттю загиблих співвітчизників.
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Героям Слава!
