Цьому не можна навчитись, цього не можна очікувати чи планувати. Жорстока агресія сусіда, десятки тисяч втрат в родинах військових, десятки тисяч цивільних, сотні вбитих дітей. Мільйони втрат у кожному з поколінь. Рік розчарувань, болю, горя, страждань.
Але одночасно рік неймовірного героїзму, сили і єдності, де виграти можна лише разом, об‘єднавшись як нація. Рік безпрецендентних змін, на які багато хто б не наважився, рік швидкостей, зміни цінностей, можливостей і зруйнованих ілюзій.
Не зрозуміло світу і ворогу поняття українського духу. Це всередині кожного нас, це зрощено Богом, батьками і нами. Тисячі воїнів світла тримають нашу громаду і країну. Рік віри, єдності, підтримки і любові. Весь світ побачив націю, потужну українську націю, людей миру і любові, жаги до життя і самовідданості.
Я щиро зичу щоб в ці різдв‘яні і новорічні свята ми помолилися за наших Героїв, подякували їм, їхнім дружинам, дітям, батькам. Подякувати за можливість мати вечерю і світанок.
Останніми днями ми щоденно отримуємо гіркі і болючі новини. Все можна змінити, але не можна повернути загиблих. Такі молоді, багато хто не мав ще сім’ї, мали чи не мали дітей, онуків, вони усі віддали свої життя за майбутнє нашої країни, наших людей, наших цінностей. У них були плани, мрії, які, на жаль, не здійснились. Завдяки жертвам наших хоробрих воїнів ми маємо можливість жити далі, і мусимо втілювати в реальність ідеали, за які вони загибли, та будувати Україну майбутнього, якою можна буде лише пишатися.
Не може людина бути постійно без радості, щастя і підтримки. Потрібно їх шукати щоденно в простих речах. Цей рік приніс нові сім’ї, приніс поповнення в родини, знайомства, зустрічі, реалізовані задуми.
Як приємно отримати вітання і слова любові від особливої і щирої Грушко Олександри Олексіівни. Скільки любові, ніжності і уроків в її словах. В липні Олександрі Олексіівні виповниться 100 років. Маленька, тендітна і сильна жінка пройшла пекло другої світової війни в концтаборі Освенцим. Ніколи не думала, що війна може повторитися, не дивиться телевізор, боїться не перенести того горя і болю, яке є на її любій Україні. У жінки немає жодної туги за радянською владою, є велика любов до України, своєї землі і рідних людей.
Отримала вітання від Мордюка Василя, наш земляк у свої 80 років лікується у доньки за кордоном. Активна життєва позиція, любов до Козятина і України, дуже приємно отримати компліменти. Дякую.
Один маленький хлопчик з нашої громади, йому два роки, буде мати офіційні документи на проживання в родині. Його дуже там люблять, без нього не уявляє свого життя тато і мама. Сльози щастя всіх дорослих, радість від новин.
Тисячі слів підтримки і подяки. Щоденна допомога, підтримка і справи для людей - єдина що надихає і рухає вперед. Ми змінили підходи, ми руйнуєм застарілу систему, ми змінюємось і разом. Потрібно працювати, часом помилятись, виносити уроки і далі рухатись.
Ми ніколи не могли повірити що за лічені години можна розселити тисячу дорослих, дітей, тварин. Нагодувати і пригріти. Тисячі людей живуть і працюють в нашій громаді. Ми не вірили, що можна роздати більше двадцяти тисяч продуктових наборів, тисячі комплектів білизни і посуду, десятки тисяч засобів гігієни, але життя довело, що коли ми, українці, об‘єднуємось як єдина нація, будь-яка задача стає посильною. Нас підтримує весь світ, ми змінюєм світ.
Переглядала бажання 2022 року. Сьогоднішні інші, вони крутіші, потужніші і масштабні. Все буде реалізовано, є можливості і бажання, питання черговості. Але Єдине, що прагну, заповітне - Це Перемоги і сил пройти це випробування. Яка ця перемога буде, сотні тисяч втрачених життів, зруйновані долі, каліцтва, сім’ї, покоління? Це дуде велика місія і робота, її вже потрібно організовувати, ні про кого не забути.
Є тут і зараз. Дякувати Господу, що живі, що вистачає духу робити все можливе для Перемоги.
Цінуймо людей. Цінуймо час. Цінуймо рідних. Бережіть одне одного.
З переможним роком 2023!
