Експозиція під назвою «Щасливих свят», що продовжуватиметься до кінця січня, запрошує на справжню подорож у Новорічно-Різдвяну казку із можливістю доторкнутися до історії, відчути себе у реаліях свята минулих десятиліть.
Найстарішій іграшці серед експонованих - більше 100 років, наймолодшій - за сорок. Серед експонатів є раритетні ялинкові прикраси початку ХХ століття: схожі на «дрезденки» (іграшки, виготовлені з тисненого картону, покриті золотою або срібною фарбою, які виготовляли на фабриках німецьких міст Дрезден та Лейпциг), богемські іграшки (прикраси на ялинку із кольорових бісерин та стеклярусу, що придумали робити чехи: на дротяний каркас нанизали бусини, за рахунок чого іграшка ставала об’ємною), а також саморобні фігурки з картону, паперу і вати.
Експозиція стараннями небайдужих
- Ідея підготувати історичну святково-новорічну виставку прийшла, коли Музей отримав у дарунок від козятинчанки Ірини Шафер альбом зі старовинними листівками, серед яких були і європейські (польські, німецькі) різдвяні картки початку ХХ століття, - розповідає директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич. - Ці 10 яскравих, хоча і трохи пожовклих від часу листівок склали першу виставку до Нового року, що Музей запропонував містянам та гостям Козятина десять років тому.
Згодом фонди Музею поповнились ялинковими прикрасами із тисненого картону на зразок «дрезденок», які подарувала козятинській краєзнавчій скарбниці велика поціновувачка історії краю Лілія Крилова. Ці золотисті зображення рибки та зайчика (наразі - найстаріші у нашій колекції) стали початком зібрання ялинкових іграшок, - згадує Лілія Павлівна.
Відтоді, завдячуючи небайдужим козятинцям, тематична експозиція досить швидко збагачувалась та розросталась, поповнюючись раритетними експонатами - рідкісними тепер новорічними іграшками. Приміром, надзвичайно тендітну саморобну ватяну іграшку 30-х років минулого сторіччя – «Іван Царевич» передала Музею Тетяна Костюк, а неперевершено милу «Сніжинку» (картонну фігурку із личиком з пап'є-маше та посипаними слюдою пелюстками) 50-х років ХХ століття подарувала Ірина Шмагель.
Берегиня історичної експозиції із вдячністю згадує й інших містян-благодійників та справжніх друзів Музею, чиїми вкладами розширювалась виставка ялинкових прикрас. А таких немало: Олена Цоколаєва (передала скляні іграшки 40-х - 50-х років ХХ ст.), Ольга Марек (подарувала склодувні та «на прищепках» ялинкові іграшки 50-х - 60-х років минулого століття), Світлана Ігнатенко (завдяки їй Музей збагатився на два набори міні-іграшок початку 1960-х років), Галина Протоцька (розширила експозицію паперовими прапорцями на казкову тематику періоду 60-х - 70-х років ХХ ст.), Віталій Повар (подарував Музею пластмасову ялинкову гірлянду початку 60-х років минулого століття - одну із перших електричних гірлянд, які продавалися у магазинах), Людмила Дзюбенко (передала штучну пластмасову ялинку виробництва 1967 року), Антоніна Головненко (збагатила виставку двома Дідами Морозами - пластмасовим, кінця 1970-х років, та ватяним гостем із 1960-х), Зоя Вільчинська (подарувала на даний час вже рідкісні монтажні іграшки із намистинок, скляних шарів з трубочками у вигляді супутників, корзинок, тваринок), Галина Савченко, Едуард Дембіцький, Наталія Рожко, Тетяна Мар'янчик та багато інших.
Історія країни оживає у іграшках
Наразі у фондах Музею зберігається близько п’ятисот ялинкових іграшок, що відображають розвиток та модифікацію різдвяних прикрас від кінця XIX до 70-х років ХХ сторіччя.
Ялинкові іграшки дивовижним чином перетворюють звичайне дерево на чарівну казку. Проте, казка ця завжди була тісно пов'язана з життям, яке читалося в ялинковій іграшці, як у відкритій книзі. Кожна іграшка - це невеликий шматочок нашої історії, що ожив.
Так, перші радянські ялинкові прикраси не лише тішили око, але і служили справі побудови соціалізму із домінуючою ідеологічною атрибутикою: ракети, дирижаблі, космонавти, червоні п'ятикутні зірки, жителі союзних республік у національних костюмах. Улюбленими ж серед дітей СРСР були казкові герої, забавні звірята, птахи, золоті рибки.
Виробництво ялинкових прикрас не припинялось навіть під час Другої світової війни - на заводах із дротяних відходів крутили прикраси, щоправда, «мирної» тематики - фігурки комах, зображення ягід, фруктів та квітів. Директор Музею історії Козятина похвалилася декілька років тому придбаною на інтернет-аукціоні раритетних речей ялинковою іграшкою цього періоду «Виноград», виготовленою у такий спосіб.
«Дачний бум» 50-60-х років ХХ століття представлений самоварами, чайниками, лампами, а сільськогосподарська тематика - ягодами, фруктами, грибами, овочами, чільне місце серед яких займає «королева полів» - кукурудза.
Після виходу знаменитого фільму Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч», з'явилися ялинкові іграшки у вигляді годинника, на якому стрілки завмерли в положенні «без п'яти дванадцять» (пам'ятаєте пісеньку з цієї кінокартини – «П'ять хвилин, п'ять хвилин») - таких теж є декілька у козятинській експозиції.
Цікава історія виникнення міні-іграшок для новорічної красуні. Виявляється, їх виробництво задовольняло потреби мешканців радянських малометрових квартир-«хрущовок», комуналок та бараків - помешкань, у яких велику пухнасту ялинку (відповідно із великими іграшками) просто не було де встановити. Маленька «настільна» зелена пластмасова ялинка, прикрашена іграшками-«малятками» (розміром трохи більше одного сантиметра) теж є на виставці у Музеї історії Козятина.
Ялинкові прикраси - зв'язок поколінь
- Історія рідного краю - це захоплююча та актуальна в усі часи книга, - ділиться роздумами Лілія Макаревич. - Особливо її сторінки цікаво гортати, коли є нагода згадати свою молодість чи поринути у юність старшого покоління. Це свого роду диво, яке дарує наш Музей. І надзвичайно чарівне воно у новорічно-різдвяні дні, що апріорі насичені передчуттям казки. І, як засвідчує наша виставка ялинкових прикрас «з бабусиної скриньки», казка оживає у іграшках.
Ялинкові іграшки таять у собі особливу магію. Але свято не триває вічно. Так і ці іграшки відбивають яскраве світло на короткий термін і... знову опиняються в надрах коробок і шаф. До наступного Нового року. Однак зберегти ці сімейні архівні іграшки, які переходять із покоління в покоління, досить важливо.
- Це якийсь зв'язок між поколіннями, - говорить Лілія Павлівна. - Старовинні іграшки несуть певне смислове, історичне чи духовне навантаження, яке ми повинні намагатися вберегти для наших нащадків.
У багатьох будинках збереглися ялинкові прикраси, що дісталися в спадок від мам і пап, від бабусь і дідусів, від рідних, та і просто - подаровані знайомими. У всіх є можливість зберегти цю часточку минулого, поповнюючи історичну колекцію Музею історії міста Козятин, а заразом і продовжуючи ту новорічну казку, у якій усі знову відчувають себе дітьми, у якій усі щиро вірять у Діда Мороза та справдження мрій.
- Новий рік - насправді чарівне свято, - на завершення розмови зауважує директор Музею історії міста Лілія Макаревич. - Ми продовжуємо вірити в чудеса. І знову ставимо під Новий рік прикрашену ялиночку. Адже коли ялинка засяє своїм святковим вбранням, ми відчуваємо: Новий рік прийшов! І поринаємо в дивовижну атмосферу свята, чаклунства і казки!
