Такий потужний досвід роботи у Валентини Цезарівни Сушко, яка майже все своє педагогічне життя пропрацювала в одному дошкільному навчальному закладі міста – ДНЗ №4 «Малятко». Цього місяця Валентина Цезарівна вийшла на заслужений відпочинок, із чим її вітав дружний колектив та дякували за невтомну працю вдячні батьки вихованців, а також висловили слова подяки міський голова Тетяна Єрмолаєва та адміністрація міської ради.
Взаємодопомога, безкорисливість, підтримка, дружелюбність, терплячість, наполегливість, почуття обов’язку – цим та іншим якостям навчають дітей у садочку №4 і у цьому – заслуга та результат педагогічного наставництва Валентини Цезарівни. Багаторічний директор – вона змогла зібрати колектив справжніх професіоналів та сумлінних педагогів, щиро закоханих у свою роботу та у своїх маленьких вихованців.
Як розповіла сама Валентина Цезарівна, вона мріяла стати педагогом ще з дитинства, адже виросла у сім’ї виховательки дитячого садочку, отже часто допомагала мамі на роботі, спілкувалася із дітьми.
- У старшому віці, під час навчання у школі, пам’ятаю себе у іграх тільки вчителькою. Тому не було сумніву, яку професію освоювати. Після школи я закінчила Бердичівське педагогічне училище з відзнакою (дошкільне навчання), а потім Кам’янець-Подільський педінститут - історичний факультет. Обидва дипломи стали мені у пригоді, - розповіла Валентина Цезарівна. - Я починала працювати у дитячому садочку, продовжувала - вчителем історії у профтехучилищі і от вже 40 років пропрацювала у дошкільному закладі №4, з них понад 30 очолювала прекрасний колектив, у якому щорічно виховується близько 200 дітей.
Протягом своєї трудової діяльності Валентина Цезарівна завжди керувалась інтересами свого колективу, життям підлеглих і вихованців. Вдосконалюючи свої педагогічні знання – завжди йшла у ногу з часом, вивчаючи передовий досвід педагогів і нові інноваційні технології.
- Робота із дітьми, навчання і виховання підростаючого покоління не можуть зробити людину черствою і байдужою, ставлять перед педагогом щодня нові завдання. Педагогічна робота збагачує людину духовно, морально, робить її добрішою і вимагає від педагога любити дітей, свою роботу, віддавати дітям душу і серце. Людина, яка не любить дітей, ніколи не стане педагогом. Любов до дітей, до педагогічної діяльності дається Богом від народження, - зауважує Валентина Цезарівна.
- Що ще не встигли у житті зробити?
- Багато життєвих планів мною було здійснено: виховала дітей, виховую онуків. Дошкільний навчальний заклад №4, який я очолювала, вже протягом тривалого часу знаходиться на відповідному рівні, створено колектив однодумців, які люблять свою роботу і дітей. Хочеться, щоб педагогічний і технічний персонал нашого садочку був забезпечений усім необхідним і працював у напрямку виховання молодих патріотів своєї Батьківщини.
- Як би була можливість попросити вищі сили про щось, що б Ви забажали?
- Просила б тільки здоров’я усім людям, щоб до нашого порога не допускалась журба й біда. Доречно згадати такі слова: «Проси у Бога тільки здоров’я собі і своїм близьким - усе інше залежить від тебе». Просила б, щоб усі були щасливими. Кажуть, що щасливий той, хто про це не замислюється. Щастя - це, напевно, уміння радіти дрібницям, дарувати радість іншим і діставати її взаємно. Радуйте і любіть своїх дітей - вони віддячать вам так само.
Користуючись нагодою, висловимо слова щирої подяки Валентині Цезарівні Сушко за багаторічну педагогічну роботу, за турботу про наших дітей та онуків, за сердечне тепло, що віддавала вихованцям та колективу міського ДНЗ №4 «Малятко».
Бажаємо здоров’я, оптимізму, посмішок фортуни, успіху, сімейного благополуччя і щастя. А ще бадьорості духу, позитиву, яскравих подій і щасливих випадків!
