Сьогодні навіть небо плакало разом з нами…
Козятинська громада прощалася з нашим, ще зовсім молодим Захисником- Сохинчуком Владиславом Сергійовичем.
Владислав народився в с. Нова Гребля 19 серпня 1996 року. З часом сім’я переїхала до Козятина. Навчався в 5 - ій школі. Закінчив Державний Університет інфраструктури та технологій
Працював в Козятинському експлуатаційному вагонному депо оглядачем - ремонтником вагонів.
Коли почалася велика війна, Владислав відразу звернувся до військкомату, аби його взяли на фронт. Але йому відмовили. В липні 2022 року Владислава все ж таки мобілізували.
А 23 квітня2023року старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник – оператор 1 – го механізованого відділення – бойової машини, 1 – го механізованого взводу, 3 – ї механізованої роти військової частини А4472, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Хромове, Донецької області, внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань рашистів та безпосередніх зіткнень з ворогом, під час бою отримав поранення несумісне з життям.
Ми у вічному боргу перед нашими захисниками, які віддали життя за Україну та перед матерями й батьками за те, що вони виростили мужніх і сміливих патріотів.
Не має жодних слів співчуття, які зможуть загоїти рани та домогти пережити таке горе.
Вічна слава Герою! Низький уклін родині та за найбільшу жертву.
Слава Україні!
