Сьогодні, стоячи на колінах, зі сльозами на очах, наша громада прощалася з Воїном, Героєм України Кіндзерським Валерієм Валерійовичем.
Народився Валерій 14 березня 1974 року в селі Пиковець. Навчався в Пиковецькій школі, а пізніше в Професійно – Технічному Училищі №5 у Вінниці, там і здобув освіту газоелектрозварювальник п’ятого розряду.
В 1995 році одружився та став батьком.
У 2004 році здобув освіту інженера та переїхав до м. Ялта де працював за фахом.
16 березня 2016 був призваний до лав Збройних Сил України на військову службу за контрактом.
Відстоював Донецький аеропорт, завжди був на передовій у самих гарячих точках. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого, орденом Княгині Ольги, медаллю Богдана Хмельницького, за вагомий внесок у боротьбі за свободу нашої країни у 2019 році був нагороджений орденом «Народний Герой України».
Проходив бойові навчання в Америці та Німеччині.
17 травня 2023 року головний сержант, командир 2 – го мотопіхотного взводу, 6 – ї мотопіхотної роти, 2 – го мотопіхотного батальйону, військової частини А 1302,поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області Кіндзерський Валерій Валерійович, позивний «Інженер» загинув – підірвавшись на розтяжці. Встиг попередити про небезпеку побратимів, цим самим врятувавши їх життя.
Справжній солдат - це про нього. Він ніколи не був байдужим до своєї важкої чоловічої роботи - захищати рідну землю. Все, що робив Валерій – він робив щиро, тому, що так думав. Тому що так жив.
Його коротка, на жаль, життєва дорога заслуговує якнайбільшої шани та поваги. Доземний уклін родині за відважного сина України. К
індзерського Валерія Валерійовича поховано на цвинтарі в селі Пиковець.
Ми не маємо морального права здаватись, ми не маємо морального права не боротись, Зараз наш обов’язок продовжити справу тих, хто загинув у цій страшній та безжальній війні,– викинути ворога з рідної землі, перемогти, зміцнювати та любити нашу державу скільки є сил.
Перемога обов’язково буде за нами! Вічна слава Герою! Слава Україні!
