Ясінський Юрій Леонідович народився 6 серпня 1994 року в місті Козятин. Навчався в ліцеї №3, де закінчив 9 класів. Юрій був веселим, мав багато друзів і серед дівчат і серед . Любив фізику і захоплювався футболом.
Закінчив наше Козятинське Міжрегіональне вище професіональне училище залізничного транспорту за фахом помічник машиніста. Працював у локомотивному депо за спеціальністю і паралельно навчався у Київському університеті залізничного транспорту.
Він був улюбленцем своєї мами. Але важкі випробування випали на його долю. Коли йому було 25 років він втрачає маму, а згодом, і батька.
Сестра Наталія та її сім’я стають для нього і його сім’єю. Особливо він любив своїх племінників Макара та Артема. Приділяв їм весь свій вільний час. Найбільше вони чекали на нього. Виконував всі їхні забаганки, відмови не було ні в чому.
Наталія каже, що Юрій був її третьою дитиною. Перебуваючи у відпустці, бавився з племінниками, як дитина радів дням, коли з ними був разом. Завжди був підтримкою для рідних. Відгукувався на перший поклик. А сестра подбала про найкраще, найнадійніше екіпірування для нього. Постійно турбувалась про брата і про його побратимів. Воювала разом з ним.
З перших днів війни, він побачив весь жах і біду, що принесла вона. Перевозив людей, що евакуювались, вантажі. Виконував дуже важливу роботу.
Юрій міг мати бронь. Але цей мужній, хоч і молодий чоловік прийняв рішення іти на війну. Поставив усіх перед фактом. 24 березня 2023 року був призваний до Збройних Сил. Навчався у Великій Британії. Після якого брав участь в бойових діях біля населеного пункту Кринки Херсонської області. Отримав поранення і важку контузію. Після лікування повернувся в стрій. Потім Покровський напрямок. Півтора року запеклих боїв та випробувань. Пройшов офіцерські курси і отримав звання молодший лейтенант. Він був справжнім командиром. Навіть у відпустці був на зв’язку з побратимами. Коли повертався, привозив все, що замовляли.
І турбувався про своїх рідних. Не забував привітати з Днем Народження. Дзвонив вранці і ввечері, якщо була можливість. В день загибелі був на зв’язку до останніх годин. Найвірніша людина, тому мав величезну кількість друзів. Загострене почуття справедливості викликало повагу.
Сьогодні з болем робимо зусилля усвідомити, що 19 вересня 2025 року молодший лейтенант Ясінський Юрій Леонідович, офіцер групи об’єднаної вогневої підтримки 2-го батальйону морської піхоти військової частини А4765, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, під час виконання обов’язків військової служби біля населеного пункту Криворіжжя, Покровського району, Донецької області – загинув.
Похований Воїн на центральному кладовищі на Алеї Слави.
Вічна памʼять та слава мужньому захиснику! Ніколи не забудемо його найбільший подвиг та жертву!
