Сьогодні небесне військо поповнилося ще одним мужнім Воїном Янковчуком Русланом Миколайовичем
Янковчук Руслан Миколайович народився 03 травня 1975 року в м. Козятин. Навчався в школі №1, а закінчував вже школу №4. Був закоханий в землю і її щедроти. Доглядав садок, вирощував городину. Радів результатам своєї праці. Це захоплення передалось йому від прадідуся. Руслан Миколайович був дуже позитивним, добрим, світлим. Тварини теж це відчували, крутилися навколо нього. Коли ми зустрічалися з батьками, один з його підопічних сидів під порогом міської ради, чекав поки вони вийдуть. Наче хотів щось розпитати. В дитинстві захоплювався фотографією, відвідував гурток. В сімейному архіві зберігаються зроблені ним світлини. Ті чудові, щасливі миті життя. Грітиме душу спогад яким турботливим він був. Додому повертався завжди з гостинцем. Приносив щось смачненьке. Допомагав друзям, кумам. Результати його праці дихають теплотою його рук і нагадуватимуть про цього чудового чоловіка.
Строкову службу проходив в навчальному центрі, «Десна» і закінчив у званні старший сержант. Працював на залізниці у воєнізованій охороні. Дуже відповідальний і надійний, кажуть колеги. Звідти і був призваний до лав Збройних Сил України 26 серпня 2024 року. Проходив навчання в Гайсині. Потім Покровський напрямок. Спокійний, розважливий чоловік, акуратний, в якого все мало своє місце, всі дії виконувались у визначеному порядку. Таким був він і на фронті, до цього організовував і побратимів. Важливим було, щоб для підрозділу все необхідне придбати. Рідним про війну нічого не розповідав. Лише друзям зізнався, що навколо пекло. Бувало, по кілька тижнів не було можливості залишити позиції. В телефонних дзвінках інформація була короткою "все добре" - традиційна відповідь.
23 листопада 2024 року перед виходом на позиції була остання. 26 листопада телефон вже не відповідав. Саме 26 листопада розповідали, що хлопці переходили на іншу позицію…. І не дійшли…всі з тієї групи вже були повернені додому. Тепер і Руслан Янковчук завершив дорогу додому, довжиною в рік.
Остаточно стало відомо, що гранатометник старший сержант Янковчук Руслан Миколайович, військовослужбовець військової частини 2896 під час виконання обов’язків, пов’язаних захистом Вітчизни близько 7.00 год. 26 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Пушкіне Покровського району Донецької обл. зник безвісти. Тіло було ідентифіковано. Біль втрати не зітре час. Світлий образ буде в пам’яті назавжди. Велика подяка батькам за виховання сина, гідного воїна. Схиляємо голови в скорботі. Обіймаємо вас своїми співчуттями. Просимо Господа поселити його в своїх оселях.
Похований Герой на центральному кладовищі на Алеї Слави.
Вічна пам'ять та слава!
