Сьогодні наша громада та вся Україна в жалобі, ми прощалися з Захисником Кособуцьким Сергієм Володимировичем
Сергій Володимирович народився 11 лютого 1975 року в с. Махаринці. Там навчався в школі. Зростав добрим, щирим та роботящим хлопчиком. Залюбки допомагав батькам по господарству. Любив рибалити. Де б він не був і звідки б він не повертався завжди приносив мамі квіти.
Після школи строкова служба в армії, яку проходив у внутрішніх військах. Повернувся додому та у 1995 році одружився. У 1996 році народилась донечка Оленка. Працював різноробочим.
7- го грудня 2022 року був мобілізований та направлений на Херсонський напрямок. При кожній нагоді телефонував рідним, та просив, як будуть біля мами, щоб дали з нею поспілкуватись через «вайбер». Після першої контузії відмовився від лікування. Отримавши другу контузію та серйозне поранення був доправлений в госпіталь. Після госпіталя отримав відпустку для лікування після хвороби. Здається все ввійшло в звичну колію. Знову рибалка, знову допомога мамі по господарству а особливо знову щоразу мамі квіти. Бавився з племінником Іванком та ні в чому йому не відмовляв. Після відпустки, прибувши в частину, на цей раз Харківський напрямок лікарі знову направляють його на лікування.
І 9 – го червня 2025 року, солдат, навідник третього механізованого відділення другого механізованого взводу першої механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4962 в Харківському обласному фтизіопульмонологічному центрі помер. Рідні , друзі , всі хто його знав , запам’ятають його добрим, сміливим та життєрадісним.
Похований Воїн на кладовищі в с.Махаринці.
Вічна пам'ять та слава Герою!
