Перейти до головного меню Перейти до основного вмісту Перейти до нижнього колонтитула

Новини

Всього переглядів: 14
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина

Третя річниця з дня загибелі Віталія Жуківського.

Жуківський Віталій Олександрович народився 17 грудня 1983 р. в селі Махаринці. Весь час проживав і навчався у своєму рідному селі. Уже в дорослому віці поїхав працювати в м.Київ. Туга за домом повернула Героя до рідного села, де він пішов працювати на ферму.

Перед самою війною зустрів дівчину Галину та 11 травня 2022 року одружився, після чого пішов боронити нашу країну.

Стрілець – санітар 2 - го відділення 3 - го взводу 2 – ї стрілецької роти 1 – го стрілецького батальйону військової частини А - 1619 Жуківський Віталій, вірний військовій присязі у бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, 10 – го березня 2023 року загинув захищаючи нас з вами біля населеного пункту Невельське Донецької області.

Згідно з Указом Президента України від 17.11.2023 №755 за особисту мужність і самовідданість, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Віталія було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Перша річниця з дня загибелі  Богдана Барбадина.

Барбадин Богдан Ігорович народився 31 жовтня 1992 року в місті Ковель Волинської області.

Згодом сім’я переїхала до Козятина. Навчався в школі №2 та в музичній школі. Дядько Богдана, який зараз на фронті, доклав своїх зусиль, щоб виховати племінника справжнім чоловіком. До останнього турбувався і переживав за нього. Богдан закінчив наше залізничне училища. Освоїв будівельну спеціальність. Заробляв кошти, використовуючи свої вміння. А ще вивчав англійську мову. Був дуже цілеспрямований. Завжди веселий, товариський, відповідальний. Для друзів і колег – взірець людяності та чуйності . Мужній та незламний. Вихований справжнім чоловіком. Маючи такі чесноти він не міг не піти рятувати Батьківщину.

19 січня 2023 року був призваний до Збройних Сил. Навчання проходив в Угорщині. А потім служба на Миколаївщині, Херсонщині, Харківщині, Луганщині. Щоразу ризикуючи життям виходив на нове бойове завдання, аби для нас настав наш звичний день.

Після війни мріяв жити спокійно, вести господарство. 10 березня солдат, стрілець 2 – го механізованого відділення, 1 – го механізованого взводу, 1 – ї механізованої роти, 1 – го механізованого батальйону військової частини А 4638 біля населеного пункту Нововодяне, Сватівського району, Луганської області, під час виконання бойового завдання загинув.

Похований Богдан на міському кладовищі на Алеї Слави.

Низько схиляю голову перед пам'яттю наших Захисників, які віддали життя за волю та незалежність нашої держав. Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих Героїв.

Вічна памʼять та слава Героям!

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих Воїнів Віталія Жуківського та Богдана Барбадина
Банер - Президент України
Банер - Урядовий портал
Банер - ВР України
Банер - Урядова телефонна "Гаряча лінія"
Банер - Асоціація міст України