Барбадин Богдан Ігорович народився 31 жовтня 1992 року в місті Ковель Волинської області. Згодом сім’я переїхала до Козятина. Навчався в школі №2 та в музичній школі. Дядько Богдана, який зараз на фронті, доклав своїх зусиль, щоб виховати племінника справжнім чоловіком. До останнього турбувався і переживав за нього. Богдан закінчив наше залізничне училища. Освоїв будівельну спеціальність. Заробляв кошти, використовуючи свої вміння. А ще вивчав англійську мову. Був дуже цілеспрямований . Завжди веселий, товариський, відповідальний. Для друзів і колег – взірець людяності та чуйності . Мужній та незламний. Вихований справжнім чоловіком. Маючи такі чесноти він не міг не піти рятувати Батьківщину.
19 січня 2023 року був призваний до Збройних Сил. Навчання проходив в Угорщині. А потім служба на Миколаївщині, Херсонщині, Харківщині, Луганщині. Щоразу ризикуючи життям виходив на нове бойове завдання, аби для нас настав наш звичний день.
Після війни мріяв жити спокійно, вести господарство. 10 березня солдат, стрілець 2 – го механізованого відділення, 1 – го механізованого взводу, 1 – ї механізованої роти, 1 – го механізованого батальйону військової частини А 4638 біля населеного пункту Нововодяне, Сватівського району, Луганської області , під час виконання бойового завдання загинув.
Молодий чоловік – енергійний, сповнений планів, залишив рідних і близьких та янголом здійнявся в небо…
Похований Богдан на міському кладовищі на Алеї Слави.
Ми дякуємо кожному, хто взяв до рук зброю. Ми маємо пам’ятати кожного, хто загинув. Схиляємо голови перед їх пам’яттю та їхніми родинами.
