Днями в нашій громаді відбулася церемонія передачі державної нагороди — ордена «За мужність» III ступеня (посмертно) — родині нашого Героя, Вячеслава Валерійовича Залевського.
Вячеслав народився 12 грудня 1999 року в селі Пиковець і з юних років вирізнявся мужністю та добротою. Попри важкий діагноз — глаукому — він не зламався, активно займався спортом, волонтерив та глибоко вивчав історію своєї держави.
Коли ворог прийшов на нашу землю, Вячеслав не зміг стояти осторонь. Його шлях до війська був непростим: спочатку йому відмовили через стан здоров'я, але він продовжував підтримувати армію фінансово та опанував навички парамедика. Врешті у січні 2024 року його мрія збулася — він став добровольцем 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Під позивним «Хміль» він мужньо боронив Україну, доки 30 травня 2024 року не загинув смертю героя поблизу Григорівки на Донеччині. Вячеславу було лише 24 роки.
Його слова до матері перед останнім боєм — «Мамо, не плач, я вибрав шлях воїна. Пишайся мною» — стали завітом стійкості для всієї громади.
Від імені Українського народу, за проявлену відвагу та самопожертву, Вячеславу Залевському було посмертно присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду матері Героя, Наталі Василівні, вручили представники 12-ї бригади спеціального призначення «Азов».
Ім’я Вячеслава Залевського назавжди вписане в історію нашої боротьби як приклад незламного духу та безмежної любові до Батьківщини.
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
